Ескіз до монументального розпису

Ескіз розпису пов’язаний із космічною тематикою. Як і значна частина проєктів автора, робота суголосна ідеям космізму та характеризується залученням окремих підходів, властивих для монументального сакрального мистецтва. Ця горизонтальна композиція розбудована навколо центральної жіночої (?) фігури, що, ймовірно, є алегоричним зображенням пізнання, яке освітлює шлях людини у Всесвіті (від хрестоподібно розкинутих рук йдуть характерно вирішені, немов від ліхтаря, світлові промені). Варто вказати, що ця фігура трактована доволі умовно, одягнена у світле (біле?) антикізоване довге вбрання, що вертикальними бганками спадає вниз. Широкі руки, відсутність виразних акцентів з вторинними статевими ознаками, специфічний жест захисту, відомий у релігійному живописі, а також довге золотаве волосся дають змогу припустити, що це алюзія на фігуру ангела, який, з огляду на контекст та період, просто позбавлений німба. Варто відзначити, що ця фігура зображена на тлі контрастної темної форми, що може бути стилізованим зображенням «чорної діри», або ж алегоричним символом незвіданих глибин космосу. На динамічному тлі у нижній партії, ліворуч від фігури, знаходиться напівпрозора фігура, розміщена горизонтально, у леті з графічним позначенням сузір’я на спині (ймовірно Кассіопеї, яке є домінантним і практично постійно видимим над європейською територією тогочасного СРСР). Практично все тло насичене стилізованими мотивами, пов’язаними чи такими, що можуть асоціюватись, із космічним простором. У нижній правій частині композиції знаходиться стилізоване позначення дверного отвору (порталу, арки (?), яке дозволяє стверджувати, що розпис був призначений для доволі великого приміщення, ймовірно громадського, з виходом на сходову клітку (згідно із зображенням стилізованих поруч у глибині, за межами порталу). Колорит зображення теплий, охристо-золотавий з окремими гармонійними включеннями холодних партій.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького