Пляж

Робота демонструє одні з найцікавіших авторських знахідок у сенсі трактування композиції та експериментів з техніками, що робить твір мінливим й нюансованим. Колорит теплий, переважають земляні та охристі тони. Підхід до стилізації перетворює пейзажне тло в узагальнено-декоративну форму з окремими натяками на рослинність та воду. Фактично, таке трактування постатей та середовища радше відсилає до архаїчних художній практик, зокрема первісного мистецтва, а саме печерних розписів. Група з п’яти людей на другому плані виконує спортивно-гімнастичні рухи. За трактуванням тіл та колірно-тональним вирішенням вони нагадують персонажів з пам’яток на кшталт Серра-да-Капівара чи Південного Сулавесі. Крайній з правого боку чоловік використовує спортивний снаряд – м’яч чи ядро. Чоловік поруч нього карикатурно-гротескним жестом демонструє м’язи плеча правої руки оберненій до нього жінці, яка сидить поруч. Цю атмосферу підсилюють декоративні світловохристі смуги. Однак те, що відбувається на першому плані, переводить весь сюжет радше у категорію іронічності. Зліва у профіль зображено майже карикатурну фігуру жінки у червоному купальнику, яка сидить поруч дами з масивним корпусом, тонкими кінцівками, довгим світлим (вибіленим?) волоссям у схожому червоному купальнику, з яскравою оранжево-жовтою тканиною (можливо, покривалом) у руках. Вона обернена спиною до глядача й ретельно розглядає худорляву фігуру оголеного чоловіка, який стоїть у правому нижньому куті роботи. Цей персонаж невстановленого віку з довгими вусами й конусоподібним головним убором тримає у руках лиш посох, а поруч нього з лівого боку стоїть у профіль коза. Постать чоловіка вирішена гротескно-легко з використанням білильних лесувань, від чого створено враження прозорості, нематеріальності його тіла. Між ним та жінками внизу композиції встановлено візуальний контакт, однак інтерпретувати його коректно складно.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького