Портрет зі збірки ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького розширює уявлення про Й. Б. Лампі старшого як майстра виключно парадного портрета. Не нехтуючи зовнішньою ефектністю, він створив цікавий і глибокий образ сучасника, намагаючись відтворити психологічні риси моделі. Як свідчив старий напис на звороті полотна, портрет зображає Йозефа Лісґаніґа (1719–1799) – видатного австрійського астронома, геодезиста, картографа, одного з піонерів визначення розмірів Землі і створення топографічних карт Галичини, автора наукових праць з геодезії та геодезичних приладів, картографічних творів, навчальних посібників, інструкцій. Упродовж 1762–1770 років Й. Лісґаніґ керував роботами з геодезичного вимірювання, які вперше велись у широкому масштабі на території Габсбурзької імперії. З 1772 до 1774 року розробляв першу офіційну карту галицьких земель під назвою «Королівство Галичини і Володимирії». На сферу діяльності вченого натякають атрибути: кутомір, який він тримає у руках, і триангуляційне приладдя. Постать Й. Лісґаніґа представлена на тлі брили землі або ж скелі – символу первісної природи. В образi портретованого втілено одну з основних ідей доби Просвітництва: природа є джерелом натхнення, проте мусить підкоритися, щоб служити людям. Стриманий колорит якнайкраще відповідав шляхетному персонажу. Свою палітру автор навмисно обмежив кількома кольорами, серед яких домінує темно-коричневий. Блакить неба та декілька світлих акцентів підкреслюють осяяність образу Й. Лісґаніґа. Поверхня полотна ретельно опрацьована, художник застосував традиційну для себе гладку манеру лесирування. Особливо тонким і надзвичайно виразним є живопис у зоні обличчя і рук портретованого. У галерейній збірці представлений також етюд до портрета, написаний, очевидно, з натури. На ньому Й. Лісґаніґ виглядає дещо старшим, ніж на завершеному творі. Зважаючи на вік портретованого (приблизно 60–65 років), роботу слід датувати часом переїзду Й. Б. Лампі старшого до Відня і вважати раннім взірцем портретного мистецтва художника.