Портрет чоловіка

Тіціан Вечелліо

Основна інформація

ID: Ж-756
Автор: Тіціан Вечелліо
Назва: Портрет чоловіка
Дата створення: XVІ ст.
Країна: Італія
Техніка: олійний живопис
Матеріал: полотно олія
Розміри (висота x ширина, см): 94.4 x 79.8

Додатково

Вид: живопис
Жанр: портретний
Сюжет: Портрет
Провенанс: Збірка Любомирських
Експозиція: Палац Потоцьких

Інформація про автора

Автор: Тіціан Вечелліо
Роки життя: бл.1480/1485–1576
Країна: Італія
Біографія: Тіціан Вечелліо (бл. 1480/1485–1576) – італійський живописець, найвизначніший представник венеційської школи епохи Високого і пізнього Відродження. Упродовж усього творчого шляху Тіціан звертався до жанру портрета, часто писав замовників без «живого оригіналу». Спершу прислухався до їхніх побажань, чітко дотримувався визначених ними часових меж роботи, а коли слава про нього поширилась усією Італією і найвпливовіші родини сперечались між собою за право мати хоча б один портрет його авторства, став самостійно вибирати замовлення, визначати терміни виконання, встановлювати ціни. Дослідники творчості Тіціана беззаперечно стверджують, що для художника не було неможливого у живописі, він говорив мовою кольору. Дотримуючись випрацюваного роками способу письма, Тіціан не полюбляв імпровізувати. Спочатку він накладав на полотно товстий шар ґрунту, по якому робив перші промальовки, і відкладав роботу на місяць. Згодом брався до праці знову, удосконалюючи форми і кольори. Усі наступні шари накладав тонко, змішуючи пігменти з чорним маслом (особливо в пізній період творчості). Використовував зазвичай великий широкий пензлик. Останні прописки здійснював пальцем, змішуючи фарби та стираючи межі світла й півтонів. Колорит – найсильніший дар Тіціана. У ранній і зрілий період творчості його роботи вражають багатством і соковитістю колірної гами, у пізній – промовистістю комбінацій лише трьох відтінків: білого, чорного і червоного. Свідоме обмеження кольорової палітри найбільш виразне у портретах пізнього періоду. Аби досягнути прозорості та одночасно матовості кольорів, Тіціан розтирав пігменти з так званим чорним маслом – сумішшю лляної або горіхової олії з оловом, яку підігрівав на повільному вогні близько двох годин за температури 230° до моменту, коли та набувала коричневого кольору й густої консистенції.

Опис роботи

«Портрет чоловіка» поповнив збірку Львівської картинної галереї (нині – ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького) на початку 1940-х років. Твір був частиною колекції Музею князів Любомирських – найбільшого публічного музею, відкритого у Львові 1823 року. В Інвентарі картин він фігурував як «Портрет чоловіка» авторства Тіціано Вечелліо (бл. 1480/1485–1576) – очільника венеційської школи живопису, одного з найбільш визначних митців епохи Високого Відродження. Також з Інвентаря відомо, що картина була реставрована, перемальована по цілій поверхні, полотно здубльоване і натягнене на новий підрамник. 7 липня 1910 року твір надсилали до Відня, проте мета цього досі не з’ясована. Книга вступу Галереї містить запис, що портрет зазнав реставрації у серпні 1956 року фахівцями Державної центральної художньо-реставраційної майстерні. Рентгенографічне дослідження картини, проведене наприкінці липня 2022 року, дозволило відчитати підпис автора праворуч обличчя портретованого – Titianus. «Портрет чоловіка» зі збірки Галереї, вірогідно, був написаний Тіціаном у пізній період творчості, про що свідчить фактура фарбового шару та обмежена кольорова гама. Невідомий написаний поверненим у три четверті наліво на темному тлі. Його внутрішній світ виражає не велична постава чи стримані жести, а напружений глибокий колорит, фактурний мазок і розсіяне м'яке світло, що оживляє вдумливе обличчя й підкреслює наповнений життєвою мудрістю і досвідом проникливий погляд за межі полотна, наче в майбуття. Автор детально прописав одяг портретованого, акцентуючи увагу на кінчику ременя, який той затягує правою рукою. Цей портрет є чудовим прикладом майстерного відтворення психологічного світу героя й водночас історичним документом епохи.

Портретована особа