На картині у фас зображена свята з похиленою вліво головою. Очі жінки опущені вниз, молитовно складені руки. Вона одягнена в білу сорочку, брунатну декольтовану сукню і зелену драперію, яка звисає з голови та обвиває тіло. Її ім’я, «Марія», – єврейського походження, вельми поширене, декілька разів згадується в Новому Завіті. Прізвисько «Магдалина» вважається географічним і традиційно розшифровується як «уродженка міста Мигдал-Ель». Марія Магдалина століттями вважалася тією самою особою, що і Марія, сестра Лазаря і Марти. Це трактування походить від Григорія Великого. Марія Магдалина була вірна Христові не тільки у хвилини його слави, але й у момент найбільшого приниження на Голгофі. Вона була присутня на суді над Ісусом; чула, як Понтій Пилат виголошував смертний вирок; бачила, як натовп бив і знущався з нього. Під час розп’яття, Марія стояла біля Хреста разом із Пресвятою Богородицею, щоб підтримати його, переживаючи страждання Спасителя і розділяючи велике горе Богоматері.