Картини Гверчіно близькі до робіт Караваджо: ірраціональне освітлення, темне похмуре тло, великі фігури, простонародні типажі. Автор був послідовником Людовіко Карраччі – активно використовував романтичне к’яроскуро, що розмиває скульптурну чіткість форми. Структура форми розчиняється в потоках світла, що підкреслюють випнуті частини та залишають все інше зануреним у непроникну тінь; рухи спрямовані по діагоналі у глибину нічим не обмеженого простору картини; асиметрична композиція та багатий венеціанський колорит посилюють загальний драматичний ефект. На полотні у святині перед престолом зображено з’явлення Мадонни, яка сидить на хмарі. Вона вбрана у глибокі відтінки червоного та синього. На руках Марія тримає Ісуса, який правою рукою благословляє. У лівій частині полотна зображена постать Святого Бруно на колінах з розкинутими в боки руками – він приймає благословення. У нижній правій частині автор помістив малого ангела, який у руках тримає білу лілію – символ Мадонни. За переказами, архангел Гавриїл у день Благовіщення прийшов до Діви Марії з білою лілією, яка з того часу стала символом Мадонни. Квітка символізує нев’янучий цвіт її непорочності, чистоту невинності та відданості Богу.