У Західній Європі до 1300 року з’явилася форма духовності, яка підкреслювала емоційну залученість вірян – їх заохочували споглядати події з життя Христа, Богородиці чи святих. Зображення Богородиці з Немовлям були одними з найпопулярніших зображень для приватної молитви. Здебільшого це були невеликі релігійні картини, призначені для приватного поклоніння, на відміну від більших вівтарів, призначених для публічного показу. Подібні образи часто підкреслювали ніжні стосунки матері та її дитини. Автор роботи створив репліку на картину «Ля бель Жардіньєр» – «Прекрасна садівниця», яку вважають одним із найвідоміших зображень Мадонни італійського художника епохи Відродження Рафаеля. Він використовував популярну пірамідальну композицію, поширену в мистецтві Високого Відродження, а також техніку сфумато. Ще одна особливість, яку можна побачити в «Ля бель Жардіньєр», – це надзвичайно ідеалізована краса та витонченість Мадонни, якою захоплювались послідовники Рафаеля. Немає точних даних щодо авторства картини. На картині зображені Марія, Христос і молодий Іван Хреститель. Марія є центром картини. Її обличчя розташоване на вершині пірамідальної композиції, а тіло заповнює більшу частину решти полотна. Вона тримає немовля Христа, яке стоїть праворуч біля її ніг. Іван Хреститель стоїть на землі ліворуч від Марії й правою рукою тримає очеретяний хрест. На колінах Марії лежить книга. Навколо їхніх голів слабкі німби – риса, яка зникає в епоху Високого Відродження. На цій копії автор дещо ускладнив візерунок німбів. Пейзаж картини – красивий сільський сад. Автор використав уніфіковану натуралістичну композицію з насиченими яскравими кольорами та змішаними світлом і тінями, щоб створити реалістичну атмосферу. На полотні обриси пейзажу дещо спрощені. У збірці Львівської національної галереї зберігається ще одна копія роботи Рафаеля авторства Альбрехта Крафта (1816–1847) «Мадонна з Дитям і святим Іваном Хрестителем» («Ля бель Жардіньєр»).