Композиційним центром напрестольного хреста на підставці, декорованій завитками та рослинним мотивом, є Розп’яття, сюжет якого був поширеним серед професійних і народних майстрів. Попри усталену схему, всі скульптурні зображення відрізняються за образним трактуванням. Розп’яття з с. Підгірці виконано з наслідуванням західної іконографії, де Ісус прибитий до хреста трьома цвяхами, а його стопи накладені одна на одну. Скульптурне зображення Розп’яття сповнене реалістичності. Майстер зобразив Спасителя мертвим – очі заплющені, голова нахилена праворуч, руки розкинуті вгору. Обличчя святого відтворене з прямим випнутим носом, зімкнутими вустами та близько посадженими очима під низькими обрисами брів. На голові Христа автор зобразив терновий вінок з двох переплетених валиків. Виразності образу надають ретельно пророблена грудна клітка, напружені м’язи рук та ніг. Декоративність композиції доповнюють драперії на тканині, що огортає стегна, а також оздоблення підставки. Унизу хреста – череп Адама.