Мучеництво святого Стефана

Вперше робота «Мучеництво святого Стефана» експонувалася у вересні 1925 р. в галереї «Захента» у Варшаві. У листопаді того ж року показана у Львові на виставці Товариства прихильників мистецтва у залах львівського Художньо-промислового музею серед інших шести робіт Розена, які викликали значний суспільний резонанс. Того ж року молодого художника запросив архієпископ Ю. Теодорович для розписів інтер’єру Вірменського собору у Львові. Робота «Мучеництво святого Стефана» вплинула на вирішення композиції «Розп’яття» львівської святині. Іконографія твору несе у собі традиції раннього середньовіччя, зокрема, зображення на рельєфах французьких та італійських соборів, де св. Стефан стоїть перед натовпом, що загрожує йому. Святий Стефан – один із великомучеників, перший із семи дияконів, що проповідували Євангеліє. Саме він висунув ідею Вселенського християнства, провісником якої став невдовзі Святий Апостол Павло, до хрещення – гонитель християн Савл. Розен інтерпретував тему, близьку власним духовним пошукам. Зміст загального рішення твору підпорядкований ідеї Всесвітнього християнства. З цієї загальнолюдської ідеї випливає переконання про складність пошуку людини шляху до Всевишнього. Багатофігурна, фризоподібна, багатопланова композиція ніби поділяється на дві частини вертикаллю готичного собору. Основна дія твору розгортається на першому плані: створюється враження театрального дійства. Справа – святий Стефан у яскраво-червоному дияконському одязі. Він звертається у молитві до Бога. Його віра – непохитна. Стефану протиставлений людський натовп, у центрі якого молодий юнак із каменем у руці. Його обернена спиною фігура випромінює стихійну енергію, додаючи в цілому статичній композиції динаміки. Третьою ланкою змістовно-композиційного вузла твору є фігура юнака Савла, що сидить у глибокій задумі на камені з вирізаним на ньому рельєфом. У сцені на рельєфі зображено враженого небесами і засліпленого Савла, що впав з коня. Невдовзі після прозріння і покаяння, Савл охрестився.

Внизу зліва підпис автора і дата

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького