Портрет сина Олександра (На звороті: Святий Антоній Великий)

Микола Федюк

Основна інформація

ID: Ж-5808
Автор: Микола Федюк
Назва: Портрет сина Олександра (На звороті: Святий Антоній Великий)
Дата створення: 1930-ті
Країна: УРСР
Техніка: олійний живопис темперний живопис
Матеріал: полотно олія
Розміри (висота x ширина, см): 46.5 x 39.5

Додатково

Вид: живопис
Жанр: портретний релігійний
Сюжет: Портрет
Провенанс: Закуплено в О. М. Федюка, 1983

Інформація про автора

Автор: Микола Федюк
Роки життя: 1885–1962
Країна: Австро-Угорська імперія, УРСР, тепер Україна
Біографія: Микола Іванович Федюк (26 лютого 1885 р., с. Голубці (тепер – Бродівський район) – 17 травня 1962 р., м. Винники) – маляр-реаліст, живописець, графік і педагог. Початкову освіту отримав спочатку в Бродівській (1896–1903), а пізніше у Львівській (1903–1907) гімназіях. Протягом року (1907–1908) відвідував правничий факультет Львівського університету. Обставини знайомства Андрея Шептицького та Миколи Федюка нам невідомі, але саме завдяки меценатству Митрополита майбутній художник мав можливість розпочати навчання у Краківській академії мистецтв. 1910–1916 рр. – навчання у Краківській, згодом у Мюнхенській академії мистецтв. Автор мальовничих портретів, пейзажів: «Кипариси» (1910), «Каплиця у Львові» (1910), «Автопортрет» (1915) та ін. Всі ці твори збереглися у фондах Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Автор статей на мистецькі теми. Загалом же у фондах Національного музею у Львові є півсотні малярських робіт Миколи Федюка, датованих 1910–1950-ми рр. Микола Федюк зарекомендував себе не тільки як маляр і графік, а й тонкий мистецький критик і прекрасний педагог. Деякий час проживав у місті Броди, працював там (1923–1927) професором Державної гімназії ім. Юзефа Коженьовського. З 1934 р. проживав у Винниках на вул. Новій, 7 (нині вул. М. Федюка). Після Другої світової війни (1947–1950) – викладач, а потім завідувач кафедри графіки в Інституті декоративного мистецтва у Львові. Перша персональна виставка Миколи Федюка у Львівському музеї українського мистецтва відбулася 1975 р. до 90-річчя від дня народження митця (на жаль, посмертно). 1969 р. пожежа у винниківському будинку спричинила до загибелі усього художнього доробку автора, що зберігався на горищі. Майстер із повним правом посів визначне місце в історії українського мистецтва ХХ ст. Помер і похований у Винниках.

Опис роботи

Камерний портрет молодшого сина художника, виконаний в техніці імпасто. На всю висоту вертикальної композиції – погрудне зображення маленького хлопчика в легкому півоберті вліво. Сріблясто-сіра драперія, яка слугує тлом для портрета, гармонійно відтінює одяг дитини: жовто-коричневу сорочку з високим коміром і фіолетовий берет. Хлопчик має втомлений вигляд від позування і сумно дивиться кудись убік. На звороті портрета під час реставрації 2021 року було виявлено та атрибутовано іконографічне зображення святого Антонія Великого, виконане темперою. Зображення було приховане під шаром фарби білого кольору. На картині змальований старець із довгою білою бородою у світло-сірих одежах, що сидить перед входом у печеру. Біля його босих ніг на землі лежить розкрита книга. Голова святого нахилена до долоні лівої руки, права рука лежить на колінах. Очі чоловіка заплющені. Робота містить атрибути, притаманні іконографії святого (печера, книга, дерево). Художник зобразив Антонія Великого в момент молитовного спокою – він ніби нахилився до міжгір’я і слухає. Така сцена відповідає тексту легенди про життя святого. Микола Федюк неодноразово звертався до сюжетів, пов’язаних із життям Антонія Великого, у графічних серіях 1920-х років, зокрема у творах «Спрага», «Спокуса святого Антонія». За стилістикою сюжет також близький до іншої ранньої роботи М. Федюка «Іван Вишенський». Це дозволяє припустити, що даний твір також було створено у 1910–1920-х роках.

Правове регулювання

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького