Парижанка

Каєтан Стефанович

Основна інформація

ID: Ж-2290
Автор: Каєтан Стефанович
Назва: Парижанка
Назва мовою оригіналу: Paryżanka
Дата створення: 1912–1913
Країна: Польща
Техніка: олійний живопис
Матеріал: полотно олія
Розміри (висота x ширина, см): 162 x 130.5

Додатково

Вид: живопис
Жанр: декоративний символічний портретний
Сюжет: Портрет
Провенанс: Передано зі збірки Сабіни Стефанович у 1940 р.

Інформація про автора

Автор: Каєтан Стефанович
Автор мовою оригіналу: Kajetan Stefanowicz
Роки життя: 1886–1920
Країна: Польща
Біографія: Каєтан Стефанович – один із найяскравіших представників львівської сецесії, відомий як графік, декоратор, ілюстратор. Його творчість вирізняється орієнтальними мотивами, площинністю і складною символікою образів. Народився художник 12 липня 1886 року в місті Дрогобич в інтелігентній вірменській родині. Навчався у батька – художника Антоні Стефановича, у Львівській політехніці на відділі архітектури в Едгара Ковача, у 1906–1908 роках – у Краківській академії мистецтв у Юзефа Панкевича та Юзефа Мегоффера, у 1908–1910 роках – у Мюнхенській академії мистецтв у Отто Зайтца. 1911 року отримав стипендію Фундації Л. Сапєги і продовжив навчання в Парижі в Національній школі декоративного мистецтва. З початком Першої світової війни у 1914 році вступив до лав Східного легіону у Львові та розпочав військову службу. У 1920 році залишився у складі офіцерського запасу на посаді референта з навчальної роботи у Міністерстві військових справ, але з початком польсько-радянської війни повернувся до свого полку на фронт. Загинув від кулі снайпера 20 вересня 1920 року під Рогачовим (тепер Гомельська обл., Білорусь). Похований на Личаківському цвинтарі на військовому меморіалі.

Опис роботи

Віденська сецесія, зокрема творчість Густава Клімта, мала значний вплив на Каєтана Стефановича – цим обґрунтоване його захоплення орнаментальними площинами. Основним художнім засобом у роботах художника є пружна звивиста лінія, яка створює ритм та динаміку. Потяг митця до східних мотивів проявляється у використанні яскравої орієнтальної орнаментики, символіки та зверненні до східних сюжетів. Саме таким є твір «Парижанка», де протиставляються й одночасно гармонійно переплітаються культури Сходу і Заходу. Витончена постать високої молодої жінки у капелюшку з перами нагадує стебло квітки. Її елегантний одяг, витриманий у нейтральних чорних і світлих тонах, контрастує з яскравим орнаментальним тлом, колористична гама якого побудована на поєднанні блакитних, фіолетових, зеленувато-жовтих та вохристих відтінків. Серед квітів і вибагливих динамічних ліній впізнаються абриси драконів і павичів. На задньому плані за спиною жінки – статуя усміхненого Хотея на постаменті, щира посмішка якого контрастує з меланхолійним виразом обличчя дівчини. Хотей – персонаж японської міфології, бог щастя, багатства, спілкування, веселощів і добробуту. Іноді його називають усміхненим Буддою.

Правове регулювання

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького

Парижанка

Інше