Вперше дана композиція була представлена у 1790-х рр. у гравюрі Алессандро д’Анна в альбомі Costumi d’Abruzzo. Композиція Пінеллі відома у варіанті 1816 року, поміщеному в альбом під назвою Raccolta di Cinquanta Costumi li più interressanti delle città, terre e paesi in provincie diverse del Regno di Napoli («Зібрання п’ятдесяти найцікавіших живописних костюмів з міст, місцевостей та сіл різних провінцій Неаполітанського королівства»), виданому в Римі у 1817 році Джованні Скуделларі. Гравюра публікувалася й пізніше, у 1828 р. львівська робота з абсолютною точністю повторює композицію з альбому 1816 р. Лише одяг персонажів розмальований інакше. Очевидно, що художник користувався першовзором, виконаним у 1783–1797 рр. У 1783 році неаполітанський король Фердинанд IV відряджав у гірські місцевості свого королівства по черзі чотирьох місцевих художників – Алессандро д’Анна (Alessandro d’Anna), Саверіо делла Ґатта (Saverio della Gatta), Антоніо Беротті (Antonio Berotti), Стефано Сануччі (Stefano Santucci), щоб вони замальовували образи селян у національному святковому одязі. Ці замальовки мали бути використані при декорації порцелянових виробів фабрики Каподімонте (Capodimonte), на чому наполягав директор фабрики Доменіко Венуті да Кортона (Domenico Venuti da Cortona). У роки Наполеонівської інвазії та завоювання Францією Неаполітанського королівства цими замальовками скористався Бартоломео Пінеллі, який у кабінетних умовах повторив їх у 1809 та 1816 роках у своїх альбомах Raccolta di Cinquanta Costumi Pittoreschi та Nuova Raccolta di Cinquanta Costumi Pittoreschi. У 1816 році Неаполітанське королівство було відновлене під назвою Королівство обох Сицилій. Але тепер у декоративно-ужитковому мистецтві використовували розмальовані офорти не неаполітанців, а Б. Пінеллі. У роботі Пінеллі на передньому плані зображено дівчину, що підійшла до юнака, який сидить на великому валуні, спершись на палицю. Біля його ніг стоїть пес, на якого юнак привітливо дивиться, ігноруючи дівчину, вбрану в багатий національний одяг: з ажурним облямуванням пелерини та хустки, у синій камізельці з обшлагами та в бордовій спідниці. На її ногах добротні сині черевички. Юнак вбраний у синій камзол, накинутий поверх червоного жилета, з пов’язаним на шию шаликом, жовті штани, він взутий у ботфорти до колін; на його голові – широкий капелюх. Фігури персонажів розмальовані яскравими акварельними фарбами, серед яких переважають жовтий, синій, червоний та рожевий кольори. Дія відбувається на узвишші, де на другому плані зображені крони низькорослих дерев та фрагмент давнього міста Васто, помилково зарахованого художником до розряду сіл (А. д’Анна також називав Васто селом).