Ескіз розпису «Рубль»

Композиція суголосна практикам як європейських модерністів (передусім мова про інспірування натюрмортів кубістів та пуристів), так й індивідуальним пошукам радянських авангардистів 1920-х рр. Характерний прийом, використаний автором, є властивим практикам модерністів. Насамперед мова про інтерпретаційну імітацію живописними засобами колажу з кириличних шрифтів. Специфіка застосованої автором холодної гами з окремими теплими нюансами частково зумовлена джерелами образного вирішення, однак делікатний, тонко нюансований підхід демонструє авторське трактування. Привертає увагу поєднання написів «рубль» та застосування двох типів шрифтів для цифри «3». Останнє, вірогідно, зумовлено тим, що на купюрі зразка 1961 року номіналом три карбованці було використано два різних шрифти на лицьовій та зворотній стороні – ці шрифти збігаються з використаними автором у роботі. Варто вказати, що 3 карбованці (3 рублі чи «трьошка») у радянському контексті мали певну семантику, що зокрема передбачає інтерпретацію ритуалу спільного споживання алкоголю у час післяробочого дозвілля чоловіків. Наприклад, у їдальні на три особи: пляшка горілки «Московська» – 2,87 крб; закуска на кшталт плавленого сирка «Міський» – 11 копійок; порція хліба – 2 копійки. Тут варто зауважити, що спеціалізовані заклади, наприклад, так звані «рюмочні», трактувались у той період радше негативно з огляду на часті зловживання персоналу й невідповідну якість алкоголю. На рівні побутового сприйняття їх вважали закладами для людей із залежністю. Водночас у контексті побутової радянської культури споживання «на трьох», одним із важливих пріоритетів була змога неформального спілкування, часто знайомства. Третю особу брали для компанії, оскільки споживання такої кількості удвох вважалося зловживанням. Однак, безперечно, така інтерпретація може мати інший вимір суто в конкретному випадку, адже встановити значення інших чисел, зокрема 60, 31, 47 та 54, наразі не вдалося.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького