Агар

Художник зобразив широко відомий у європейському малярстві старозавітний сюжет «Ангел рятує Агар та Ізмаїла у пустелі». До нього зверталися славетні майстри – Сімоне Кантріні, Гверчіно, Себастьяно Річчі, Клод Лоррен. Агар була рабинею Авраама та матір’ю його первістка Ізмаїла. Авраам – перший з великих патріархів Старого Завіту, родоначальник обраного народу, шанований євреями, християнами та мусульманами. Авраам, син Тераха, походив із халдейського міста Ур у Месопотамії, де одружився зі своєю сестрою Сарою. Послухавшись веління Господа, він залишив Ур і разом з дружиною, батьком та племінником Лотом прибув у Ханаан, де став впливовим і багатим. Єдине, що засмучувало подружжя, – відсутність спадкоємця. Отже, Сара подарувала Аврааму наложницю – єгиптянку Агар, яка невдовзі народила сина Ізмаїла, який, згідно з єврейським законом, вважався офіційним сином і спадкоємцем Сари й Авраама. Минуло чотирнадцять років. Троє ангелів сповістили патріарху і Сарі про народження сина. Дійсно, дев’яносторічна Сара, яка вважала себе неплідною, народила Ісаака. Сара не бажала, щоб її єдиний син ділив спадок з сином рабині, отже змусила Авраама вигнати їх з дому. З болем і почуттям провини Авраам підкорився, встав удосвіта, взяв хліб і міх води й дав Агар, і прогнав жінку з сином. Вони заблукали у пустелі. Коли закінчилися їм хліб і вода, вона поклала сина під кущем і відійшла, щоб не бачити, як він помирає, але хлопець заплакав, а Бог почув його і послав ангела, який показав їм джерело води й наказав: «Встань, підніми хлопця і візьми за руку, бо учиню його великим народом» (Буття: 25-10). Ізмаїл став протопластом войовничого племені лучників ісмаїлітів або ж сарацинів («синів Сари»), що населяли Аравійський півострів. Саме цей момент представлений на полотні. У центрі – обернений вправо ангел з розкритими крилами, правицею енергійно вказує на колодязь позаду нього. Ліву половину полотна займає фігура Агар, одягнена у традиційний для бароко одяг – у пишні, розшиті золотом золотисто-помаранчеві шати. Знесилена жінка, ставши на одне коліно, вказує ангелу на фігуру хлопця, який непорушно лежить під кущем.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького