EN

Пралі з Тіволі

Бартоломео Пінеллі

  • Пралі з Тіволі 2
  • Пралі з Тіволі 3
Основна інформація
ID
Г-IV-1736
Автор
Бартоломео Пінеллі
Назва
Пралі з Тіволі
Назва мовою оригіналу
Lavatrici di Tivoli
Дата створення
1816
Техніка
офорт акварель
Матеріал
папір
Розміри (висота x ширина, см)
10.5 x 16.5
Додатково
Вид
графіка
Жанр
побутовий
Провенанс
З колекції Фаїни Таращанської (Львів), 1966 р.
Інформація про автора
Автор
Бартоломео Пінеллі
Автор мовою оригіналу
Bartolomeo Pinelli
Роки життя
1781–1835
Країна
Італія
Біографія
Бартоломео Пінеллі (1781, Рим – 1835, там само). Італійський рисувальник, гравер, скульптор, син кераміста Дж. Б. Пінеллі. Народився в районі Трастевере (за Тибром). Вчився в Болоньї, згодом в Академії Св. Луки в Римі. Відвідував Академію Феліче Джані – художника класичного напрямку, від якого успадкував манеру рисунка. На початку ХІХ ст. митець звертався до гравюр епохи Відродження (зокрема до творів Маркантоніо Раймонді), переводячи свої рисунки в офорти та літографії. 1809 року Пінеллі створив першу серію офортів, розмальованих аквареллю – Raccolta di Cinquanta Costumi Pittoreschi («Зібрання п’ятдесяти живописних костюмів»). Альбом перевидавався 1814 та 1815 рр. Згодом, 1816 року вийшла нова версія альбому – Nuova Raccolta di Cinquanta Costumi Pittoreschi incisi di acqua forte («Нове зібрання п’ятдесяти живописних костюмів»). Більшість львівських гравюр – саме з цієї серії. Основна тема творчості художника – жанрові сцени (Costumi), побачені ним у Римі, Неаполі, провінціях Абруццо і Молізе. Гравюри Пінеллі мають не лише художню цінність, але й несуть важливу етнографічну інформацію. У 1820–30-х рр. художник створив рисунки та гравюри до поем Торквато Тассо (1827–1829) та роману Мігеля де Сервантеса «Дон Кіхот» (1834). Одна з найбільш відомих серій рисунків Пінеллі – «Сім пагорбів Рима» (1827–1830). Твори митця зберігаються в багатьох італійських музеях, а також у збірках інших країн.
Опис роботи
Робота з римської серії. Вперше розмальована акварелями гравюра з такою назвою, але цілком інша в композиційному плані, була поміщена в альбом Costume Popolare tratto dalla Nuova Raccolta di Cinquanta Motivi Pittoreschi e costumi di Roma, виданий у Римі в 1810 році. Близьку до «львівської» композицію Пінеллі представив у 1815 році. Вона була поміщена в альбом Nuova Raccolta di Cinquanta Costumi Pittoreschi incisi all' acquaforte da Bartolomeo Pinelli Romano, Nicola de Antoni impresse, Ignazio Pavon Offre e Dedica, Roma 1816. Там сцена відбувається на тлі фрагментів давньої архітектури. Варіант, аналогічний «львівському», але не розфарбований, вперше опублікований в альбомі Nuova Raccolta di Cinquanta Costumi li più interessanti delle città, terre e paesi in provincie diverse del Regno di Napoli («Нове зібрання п’ятдесяти найцікавіших живописних костюмів з міст, місцевостей та сіл різних провінцій Неаполітанського королівства»), виданому в Римі у 1817 році Джованні Скуделларі. У повністю зміненому від «львівського» варіанті гравюра Lavatrici di Tivoli була видана в альбомі Карла Людвіґа Фроммеля (Karl Ludwig Frommel) зі 103 гравюр під назвою Pittoreskes Italien у Лейпцигу в 1840 році. Першопланована композиція, в якій зображені троє молодих жінок, що перуть білизну в кам’яному резервуарі, розміщеному під стовбуром могутнього дерева на узвишші. До праль підійшов парубок, гарно вбраний, у широкому чорному капелюсі, з перекинутим через плече синім плащем. Дві пралі зустрілися з ним поглядами, третя продовжує займатися своєю справою. Жіночі фігури акцентовані насиченими, яскравими кольорами одягу – червоним, синім, жовтим. Тло (ліс на схилі гори ) у приглушеній голубо-зеленій гамі.
Тіволі – давній Тібур, завойований Римом у IV ст. до н.е. Знаходиться на північному заході від Рима. Місто розбудовували в епоху Ренесансу стараннями римських пап. Давня забудова була пошкоджена під час бомбардування альянтами у 1944 р.
Надписи та символи
Внизу по центру підпис автора курсивом: Pinelli та дата – 1816. У центрі на відбитку під зображенням – назва твору Lavatrici di Tivoli. Вгорі справа на відбитку, над рамкою зображення – № 32.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького

Інше