Львівський пантеон (карикатури на постаті львівського науково-мистецького світу останньої чверті ХІХ ст.)

Тадеуш Баронч

Основна інформація

ID: С-I-33
Автор: Тадеуш Баронч
Назва: Львівський пантеон (карикатури на постаті львівського науково-мистецького світу останньої чверті ХІХ ст.)
Дата створення: 1896–1898
Країна: Австро-Угорська імперія
Культура: Новий час
Техніка: відлив
Матеріал: гіпс
Розміри (висота x ширина x глибина, см): 39 x 24.5 x 21

Додатково

Вид: скульптура
Жанр: карикатура
Сюжет: Карикатура
Провенанс: Національна галерея міста Львова (до 1940)

Інформація про автора

Автор: Тадеуш Баронч
Автор мовою оригіналу: Tadeusz Barącz
Роки життя: 1849–1905
Країна: Австрійська імперія, Австро-Угорська імперія
Біографія: Тадеуш Баронч (24 березня 1849, Львів – 12 березня 1905, Львів) – польський скульптор вірменського походження, один із найбільш відомих майстрів різця у Львові другої половини ХІХ ст. Син Якуба Баронча – власника готелю «Краківський», та Терези з Трухлінських. Навчався у кадетській школі в австрійському місті Гайнбург, позаяк батько планував для сина кар’єру в армії. Згодом закінчив реальну школу у Львові. Мистецьку освіту розпочав у Краківській школі образотворчих мистецтв у 1868–1869 рр. у Владислава Лущкевича та Генрика Косовського. Студіювався у Мюнхенській академії мистецтв у майстерні Макса Віндмана (1869–1871). Здобуття фахової майстерності продовжив у Флоренції в майстерні Августо Рівальто (1872–1875). На початку 1876 р. повернувся до Львова. Майстерня скульптора в готелі «Краківський» на пл. Бернардинській (нині – пл. Соборна) стала місцем зустрічей ентузіастів фотографії. 27 березня 1891 р. відбулося зібрання любителів фотомистецтва, що поклало початок інституціоналізації їхньої діяльності. Ранні роботи Баронча (до 1875 р.) виконані у річищі пізнього романтизму, більш пізні – реалізму, неоренесансну, необароко. У творах майстра помітний синтез традицій мюнхенської та віденської скульптурних шкіл, інтеграція останніх із яких відбулася завдяки творчій поїздці до Відня у другій половині 1870-х рр. та співпраці зі скульптурною фірмою Юліана Марковського – одного з яскравих представників віденської скульптурної школи у Львові. Експонувати твори у Львові почав ще під час навчання в Мюнхенській академії мистецтв. Брав участь у щорічних виставках Товариства шанувальників красних мистецтв (Towarzystwo przyjaciół sztuk pięknych we Lwowie – TPSP) (1874–1904). У 1891 р. одержав нагороду Міжнародної виставки в Берліні за роботу «Голова старого». У 1893 р. експонував твори у Чикаго (США). У січні 1895 р. увійшов до «Комітету знавців» TPSP поряд зі С. Батовським, С. Дембіцьким, Т. Попелем, Я. Стикою. У 1897–1900 рр. долучився до скульптурного оздоблення Великого міського театру у Львові (нині – Театр опери та балету ім. С. Крушельницької), низки львівських будинків, створив чимало монументальних пам’ятників, портретів, надгробків, переважно на Личаківському цвинтарі. Пробував себе в анімалістиці: у 1929 р. на одній зі львівських виставок була показана «Голова пса». Відомі виконані Т. Барончем зображення геральдичних левів: біля входу до Ратуші та на пам’ятнику Константинові Ордону на Личаківському кладовищі. Скульптор помер у Львові після тривалої хвороби на 56 році життя. Похований на Личаківському цвинтарі (поле № 59). У 1905 р. відбулась посмертна виставка робіт Т. Баронча, на якій було експоновано 120 рельєфів, скульптурних груп і погрудь. Після смерті Т. Баронча його брат Роман подарував роботи скульптора Міській галереї та бібліотеці Оссолінських. У 1940 р. під час націоналізації приватних мистецьких збірок художню збірку Оссолінських передали до Львівської картинної галереї (нині – ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького). Твори Тадеуша Баронча зберігаються в Національному музеї у Кракові та в Музеї міста Тарнув у Польщі.

Опис роботи

Багатофігурна скульптурна група «Львівський пантеон» (1896–1898) є карикатурою на представників львівського науково-мистецького середовища останньої чверті ХІХ ст. Твору притаманні гротескність, оповідність, енергійне моделювання форми й низка текстуальних покликань. Так, фантасмагорійність і гротескність образів відсилають до готичної скульптури, химер і гаргуйлів, та до середньовічних бестіаріїв. Важливими в образному рішенні скульптури є перегуки із байкою – короткою дидактичною розповіддю, в якій сатирично, інакомовно, в алегоричній формі зображено людські вчинки та відносини й сформульовано моральний висновок. Зокрема можна припустити інспірованість задуму Т. Баронча творами французького поета XVII ст., родоначальника байки у світовій літературі Жана де Лафонтена «Зачумлені звірі» та «Лев, мавпа і два віслюки». Значущою в конституюванні художнього образу є контраверсія «високого – низького», заснована на протиставленні семантики пантеону, у переносному значенні – сукупності визначних людей, та сатиричного характеру зображення.

Надписи та символи

На цоколі справа: «PANTEON LWOWSKI / 16 7».

Правове регулювання

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького