Гай Юлій Цезар (100 р. до н.е. – 44 р. до н.е.) – давньоримський державний та політичний діяч, воєначальник, літератор. Один із найвидатніших політиків та полководців античного світу. Був римським консулом, диктатором і фактичним засновником нової форми державності у Римі – імперії. Особистість Гая Юлія Цезаря була популярною в епоху Ренесансу та в Новий час. Серед скульптурних постатей державних діячів Давнього Риму Юлія Цезаря найчастіше зображали з лавровим вінком на голові, оскільки за життя правитель користувався правом носити його не знімаючи як символ слави й перемоги. У портреті представлене погруддя чоловіка середнього віку з класичними рисами обличчя – прямим носом, заглибленими очима, вольовим підборіддям, високим чолом, якого торкнулися зморшки. На голові портретованого – лавровий вінок. Палудамент (військовий плащ) закріплений на раменах двома фібулами. У пізніший час бюст був закріплений на металевому циліндричному штирі та встромлений у дерев’яний точений постамент з круглою основою.