Сатир і вакханка

Клод Мішель (Клодіон)

Основна інформація

ID: С-I-609
Автор: Клод Мішель (Клодіон)
Назва: Сатир і вакханка
Дата створення: 2 пол. XVIII ст.
Країна: Франція
Техніка: відлив
Матеріал: бронза
Розміри (висота x ширина x глибина, см): 38 x 24 x 24

Додатково

Вид: скульптура
Жанр: міфологічний
Провенанс: Колекція Агенора Голуховського

Інформація про автора

Автор: Клод Мішель (Клодіон)
Роки життя: 1738–1814
Країна: Франція
Біографія: Клод Мішель (Клодіон) (20 грудня 1738, Нансі – 29 березня 1814, Париж) – французький скульптор, представник камерного напряму неокласицизму. Належав до династії лотаринзьких скульпторів. Перші уроки майстерності отримав у батька Томаса Мішеля – придворного скульптора прусського короля. Згодом у Парижі навчався у відомого скульптора Жана-Батиста Пігаля. У 1759 і 1761 рр. відповідно здобув головний приз і срібну медаль Королівської Академії живопису і скульптури. У 1762 р. переїхав до Риму, де упродовж дев’яти років вивчав античне мистецтво. Вишукана пластичність творів Клодіона, переважно зображень німф, еротів, сатирів, вакханок, здобула йому популярність, замовлення і професійне визнання. Після повернення до Франції у 1771 р. скульптора було обрано в члени Королівської Академії живопису і скульптури. Окрім робіт на сюжети «галантної міфології», Клодіон є автором портретів, композиції «Клеопатра, що помирає», моделей статуеток для Севрської мануфактури, малюнків плакеток, ваз і канделябрів. Майстер працював у мармурі, бронзі, теракоті. Свої твори тиражував, вони надходили у продаж, що було новацією для його часу.

Опис роботи

На основі оригінальної роботи Клодіона цей відлив був виконаний в останній третині ХІХ ст., коли стиль рококо, в якому творив скульптор, знову набирав популярності, а технологічні можливості нового часу давали змогу якісно відтворювати бронзові оригінали попереднього століття. У сцені представлена оголена молода жінка – німфа-вакханка (менада), котра осідлала рогатого цапоногого сатира. Він зігнувся під своєю ношею, утримуючи вакханку під коліном лівою рукою, а правою спираючись на круглу бронзову підставку, що є частиною скульптурної композиції. Жінка тримає сатира правою рукою за ріг, а він, задоволений, обертає своє обрамоване кучерями юне обличчя вправо. Голова молодої красуні з розпущеним хвилястим волоссям та пухким обличчям обернена догори вправо, а лівою випростаною вперед рукою вона утримує тирс – жезл Вакха, – оплетений виноградною лозою. Хвиляста драперія спадає з правого плеча вакханки донизу, прикриваючи її лоно. Драперії також огортають її фігуру зі спини, як і тіло сатира. Між копитами сатира лежить нахилений тамбурин з виногронами. На підставці зліва, біля руки сатира, проритовано напис: «Clodion».

Надписи та символи

На підставці зліва, біля руки сатира, проритовано напис: «Clodion». На днищі підставки червоним напис: «Г-171». На березі подіуму напис білилами: «С-І-609/ Л.ОКГ» (слабо відчитується).

Правове регулювання

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького

Сатир і вакханка

Інше