Ілюстрація до казки

Едвард Козак

Основна інформація

ID: Г-V-2176
Автор: Едвард Козак
Назва: Ілюстрація до казки
Техніка: рисунок
Матеріал: папір туш перо
Розміри (висота x ширина, см): 11.3 x 10

Додатково

Вид: графіка
Жанр: ілюстрація
Провенанс: Закуплено в Д. Д. Семчишин, 1988

Інформація про автора

Автор: Едвард Козак
Роки життя: 1902–1992
Країна: Україна, США
Біографія: Едвард Теодорович Козак (псевдоніми й криптоніми – Еко, Гриць Зозуля, Косий, Авенір Люшня, Майк Чічка, Мамай, Пік, Е.К., Ко, Ко-Ко; 21.01.1902–22.09.1992) – карикатурист, графік, живописець, письменник-гуморист, видавець, редактор. Почесний член Спілки українських журналістів Америки. Народився в с. Гірне на Стрийщині у багатодітній селянській родині. Член Асоціації незалежних українських мистців (1932–39), Спілки українських образотворчих мистців (1941–44), Української спілки образотворчих мистців (від 1945). Навчався у Стрийській гімназії, художніх школах Відня (1917) й Любліна, Мистецькій школі О. Новаківського у Львові (1927–30). Член пластового куреня ім. Ярослава Осмомисла, з яким 1 листопада 1918 приєднався до УСС, згодом служив в УГА. Під час українсько-польської війни 1918–1919 воював у артилерійській бригаді, у батареї сотника Селешка. Підсудний у процесі УВО (Львів, 1922), сидів у тюрмі Бригідки. Служив у Війську Польському (1923–24). Працював у Львові ілюстратором, редактором часописів «Зиз» (1923–33) і «Комар» (1933–39); ілюстратором видавничого концерну І. Тиктора (1933–39); журналу «Дзвіночок» (1932–39), придумав дотепну фабулу погляду «малого Ромця» на доросле життя); книжечок серій «Українська бібліотека», «Бібліотека для молоді», «Велика історія України»; ілюстрував дитячий журнал «Світ дитини» під редакцією Михайла Таранька, розробляв малюнки журнальних обкладинок, створював олійні етюди та картини. Розписував церкви на Львівщині (1929–30). У Кракові працював у журналі «Юні друзі», «Дорога» (обидва – 1940–44), був карикатуристом часопису «Krakauer Zeitung» (1940–41). Очолював український мистецький гурток «Зарево» (Краків, 1940-ті рр.). Проілюстрував книгу «Лис Микита» І. Франка (Краків; Л., 1944). У 1929 році одружився з Марією Бортник (1905–89). З 1939 жив з сім'єю у Кракові, від 1944 – у Німеччині, де 1947–48 очолював Спілку українських образотворчих мистців у таборах переселенців у Мюнхені, викладав на Вищих образотворчих студіях у Карлсфельді й Берхтесгадені (1945), редагував журнал «Лис Микита». Співпрацював з театром малих форм «Веселий Львів» (1942–44). Політичні карикатури Козака (зокрема на Й. Сталіна) передруковували періодичні видання багатьох країн Європи. Від 1949 – жив у США, де продовжив видавати практично самотужки видання «Лиса Микити» (1954–90). Працював у церковному мистецтві, ілюстрував казки на телебаченні, зокрема на каналі «WWJ-TM Channel 4» (1951–54) та був художником телекартин кіностудії «Jam Handy Film Studio» (1952–57) у Детройті. У 1957 отримав від Національної освітньої асоціації (США) першу нагороду на конкурсі мультфільмів у Детройті (шт. Мічиган, США). Автор серії картин у різних техніках (олія, гуаш, темпера, акварелі, графіка) з народного, козацького та стрілецького побуту («Село», «За мотивами стрілецьких пісень», «В 50-річчя УСС»), карикатур («Українці в Америці»), шаржів та карикатур на культурних і громадсько-політичних діячів (Д. Донцова, П. Ковжуна, І. Кедрина, Є. Маланюка, С. Гординського, І. Соневицького та ін.). Як карикатуриста Козака постійно турбували теми роз'єднаності українських партій, україно-польських стосунків, сталінських репресій («Недуга Сталіна», 1929; «Гість з радянської України», 1929; «Харківський процес навпаки», 1930), ситуація в Україні та комуністичний «рай» у СРСР. Художник учасник десятків персональних і колективних (зокрема із синами Юрієм та Яремою) виставок у Відні, Львові, Кракові, Мюнхені, Копенгагені, Детройті, Гантері, Торонто, Нью-Йорку та ін. Автор спогадів і двох томів гумористичних оповідань. Найвагоміший внесок Козака в українську культуру – створення модерного гумористичного журналу, який протягом багатьох десятиліть формував українську громадську думку. У графічних і живописних творах на теми Запорозької Січі, народних пісень та легенд виявив багату фантазію, винахідливість, композиційну майстерність, почуття гумору. Основною темою творчості Едварда Козака було українське село, історія, Львів, політика, українська еміграція, Гуцульщина. Працював художник у техніці олії, темпери, гуаші, акварелі, акрилу. Його творчість позначена глибоким знанням України, оптимізмом, динамікою та особливою оригінальністю сюжетів. У прості малюнки для найменших вкладалася серйозна авторська модель морально-етичного та патріотичного виховання. Деякі теми митець трансформував у комікси, ребуси, вірші. У 1990 році Козак відвідав Львів, де експонувалися твори його та обох його синів. Едвард Козак помер у м. Воррен (шт. Мічиган, США) 22 вересня 1992 року, похований на місцевому цвинтарі.

Опис роботи

Квадратна композиція, де по центру – зображення жінки, що у правій піднятій руці тримає світлого кота за вухо, а у лівій тримає велику ложку. Жінка одягнена у блузу, спідницю, фартух, на голові у неї хустка. Художник підкреслює емоції зображених – у кота роззявлений рот з переляку, а у жінки – зі злості. З гумором художник зображує довгий ніс жінки.

Надписи та символи

Біля лівого краю авторський підпис: «ЕК»; нижче олівцем: «9 см».

Правове регулювання

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького