Наслідуючи візантійську іконографію, Розп’яття прибите до хреста чотирма цвяхами. Христа зображено в момент смерті, його голова ледь нахилена до правого плеча, очі заплющенні, обличчя виражає страждання і внутрішню скорботу. Голову увінчує символ мучеництва – терновий вінок. На витягнутій, дещо непропорційній фігурі Христа майстер намагається передати фізичне виснаження. Виразно підкреслює ребра та запалу черевну порожнину, відтворивши фізичні страждання. Ноги зведені разом, пальці стоп промодельовані з увагою до деталей. Пов’язка, що прикриває стегна, змодельована доволі схематично, але з відчуттям руху. Скульптура є зразком народної сакральної пластики, де радше прагнули не до ідеального відтворення анатомічних ознак, а до передачі духовного змісту.