Різьблене дерев’яне Розп’яття відтворене в доволі узагальненій манері, без дрібної деталізації, але з акцентом на основні символічні ознаки. Злегка видовжена фігура Христа непропорційна, що властиво багатьом народним роботам. Тонкі руки та ноги, вузькі плечі, коротка шия, випнута грудна клітка – все подано узагальнено, без ретельної анатомічного опрацювання. Голова Спасителя нахилена вправо та вниз, що передає момент смерті та смирення, який підкреслюють заплющені очі. Характерний терновий вінок вирізьблений стилізовано, акцентує на стражданні. Елемент декоративності в скульптурному зображенні створює коротка перизома на стегнах, змодельована неглибокими рельєфними складками. Загальний образ Розп’яття драматичний та водночас аскетичний, позбавлений зайвої емоційності. Робота, попри значні втрати та пошкодження, зберігає художню та історичну цінність, адже відображає релігійне світосприйняття певної епохи. Розп’яття є виразним прикладом роботи, де основним є символічна передача образу Христа, а не реалістична точність.