Колекція етнографічних рисунків

Каєтан Вінцент Келісінський створив численні офорти та малюнки, присвячені фольклору, життю польських сіл та містечок, історичним пам’яткам та пейзажам. Він один із перших створив екслібриси на польських землях. У мандрівках різними місцевостями збирав графічні матеріали для видань «Польські старожитності» та «Народні костюми». У 1855 р. познанський видавець Ян Константій Жупанський опублікував «Альбом Келесінського», де зібрав розрізнені роботи художника. Графічні роботи, малюнки, альбоми для малюнків та листування Келісінського зберігалися в Бібліотеці Курніка Польської академії наук, а також у національних музеях (Краків, Познань, Варшава) та відомих бібліотеках (Ягеллонський університет, Оссолінеум, Варшавський університет). На зображенні показано чоловіка, який, ймовірно, належить до вищого соціального стану – можливо, це вельможа, суддя або інша впливова особа з епохи Відродження або пізнього Середньовіччя. Чоловік стоїть у профіль, злегка обернувшись ліворуч. Його права рука тримається за підборіддя – класична поза задумливості або роздумів. Лівою рукою спирається на поруччя, які вірогідно є частиною балюстради чи подіуму, що може свідчити про урочисту або офіційну ситуацію. Одяг дуже багатий і характерний для високого соціального становища, зокрема, довга, до підлоги, пишна мантія або плащ із великими складками тканини. Мантія має хутряну облямівку, що свідчить про багатство і статус. Плечі та груди покриті щільною тканиною – можливо, оксамитом або вовною, рукави широкі та довгі. З-під мантії видно внутрішній одяг або підкладку, що виглядають об’ємно, вірогідно, підбиті для тепла або задля розкоші. Комір високий та щільно прилягає до шиї й також має хутряне оздоблення. Волосся чоловіка підстрижене та акуратно зачесане, обличчя прикрашають вуса, можливо й невелика борода – типовий елемент зовнішності освічених або впливових чоловіків тієї епохи. На задньому плані видно архітектурні елементи стіну з каменю та частину інтер’єру із балюстрадою, що підкреслює офіційність чи значущість сцени. Це може бути зала суду, палацу або міська рада. Зображений чоловік швидше за все, високопоставлений чиновник, суддя або вчений із пізнього Середньовіччя чи Ренесансу. Його одяг говорить про високий статус, а поза – про інтелектуальну або політичну значущість. Манера зображення – стримана, але детальна із фокусом на соціальний статус особи. Художня значущість полягає у точності та детальності відтворення історичного костюма, завдяки чому постає вагомим джерелом для дослідження і вивчення традиційної культури. В естетичному аспекті маємо справу із прикладом реалістичного рисунка з особливим акцентом на документальності твору.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького