Ескіз із серії робіт, присвячених сільському господарству. Події зображені на тлі пейзажу: пагорби-гори вкриті полукіпками гострої форми, властивими для карпатського регіону; небо насиченого ультрамаринового тону з вибілами, що позначають хмари. Гама тепла, з тональними контрастами та акцентами, переважають вохристі та червоні відтінки. Перед глядачем розгортається сцена після сінокосу, коли шість жінок приходять громадити та складати копиці. Вони різного віку, троє з них – зрілі жінки у небуденному одязі, вбрані в сорочки з багатою вишивкою та барвисті хустки; на двох із них оздоблені візерунками керсетки. У вбранні є темні партії. Хустки жінок характерним чином закручені та повністю закривають шию. Привертає увагу те, що жінка з правого боку обернена спиною до глядача, жінка по центру обернена у профіль та дивиться на людину зліва, яка стоїть у фас та підняла кисті обох рук до обличчя, дещо схилила голову. На передньому плані три оберені у профіль молодші жінки із зав’язаними на потилиці невеликими квітчастими хустками тримають у руках заокруглені саморобні граблі. Ритм, застосований художником до цієї групи, має певний перегук із тематично-суголосними сценами у монументальному живописі Давнього Єгипту та практиками митців-бойчукістів. Трактування позему та стилізованих рослин на його тлі може бути алюзією на іконописне малярство доби Середньовіччя.