Полотно ілюструє епізод з Біблії, коли пастухи прибули, щоб побачити Месію. У Євангелії від Луки описано, як ангел відвідує пастухів, що пасуть отари, і сповіщає, що народився Спаситель. Пастухи йдуть до Вифлеєму і знаходять немовля Христа, що лежить у яслах (Лк. 2:8–20). На картині Богородиця підіймає біле полотно, яке вкриває ясла, щоб показати новонародженого Ісуса. Пастухи падають на коліна в поклоні. Один з них шанобливо знімає капелюха. Немовля ніби випромінює яскраве світло, що осяює сцену. Джерело світла приховано, тому воно наче випромінюється прямо від дитини, освітлюючи обличчя всіх навколо. Зображення трьох пастирів із тваринами на задньому плані було традиційним для композиції «Поклоніння пастирів». Щоб надати сцені більш неформальної атмосфери, художник відтворив й інші фігури, зокрема двох жінок на другому плані та ангелів у вигляді дітей, які спостерігають за дійством. Ця тема часто зображалась художниками у XVII столітті.