Іконостас «Страсті Христові»: Хресна дорога, Розп’яття на хресті, Зішестя Христа в ад, Воскресіння
невідомий
- ID
- Ж-4134
- Автор
- невідомий
- Назва
- Іконостас «Страсті Христові»: Хресна дорога, Розп’яття на хресті, Зішестя Христа в ад, Воскресіння
- Дата створення
- поч. XVIII ст.
- Країна
- Україна
- Культура
- Риботицька школа
- Техніка
- темперний живопис
- Матеріал
- дерево темпера
- Розміри (висота x ширина, см)
- 114 x 221
- Вид
- ікона
- Жанр
- релігійний
- Сюжет
- Страсті Христові
- Провенанс
- с. Семенівка, Львівська обл.
Зображені сцени – «Хресна дорога», «Розп’яття на хресті», «Зішестя Христа в ад» та «Воскресіння» – розташовані у двох нижніх рядах. У XVII ст. в українському іконописі набувають популярності зображення «Вероніка з хустиною» («Хресна дорога») і «Розп’яття на хресті», які відтворені у циклі із с. Семенівка.
На фрагменті «Хресна дорога» змальований Ісус, який разом з Симеоном Киринейським несе хрест від міста до гори Голгофи. Дорогою він зустрічає Вероніку, яка втирає лице Спасителя. Багатофігурна сцена відтворена на тлі архітектурного стафажу на гірському поземі. Зображуючи тернистий шлях Христа, автор не відступає від канонічних євангельських оповідань. Прикметним для риботицьких малярів були персонажі сакрального сюжету, вбрані в одяг, характерний для доби митців. Сцені притаманна тепла колірна гама з плавною зміною тональності.
«Розп’яття на хресті» – наступне іконописне зображення, де навколо центральної композиції відтворені жваві, динамічні постаті, поділені на групи. Неординарним є образ сотника Лонгина верхи на коні – його маляр помістив на декількох клеймах. Пихата, дещо присадкувата постать сотника у червоному жупані з хутром гордовито сидить на коні. У живописному вирішенні іконографічного сюжету переважають теплі барви.
Клеймо зі зображенням «Зішестя Христа в ад» відтворює Ісуса згідно з літургічними та апокрифічними текстами. Спаситель ламає врата аду, стає світлом світу у темряві смерті: «Коли зійшов ти до смерти, Життя безсмертне, тоді ад умертвив ти сіянням Божества, коли ж і померлих з глибин підземних ти воскресив, всі сили небесні взивали: Життєдавче, Христе Боже наш, слава тобі!». В іконографії сюжету домінує постать Христа у багряниці, який не просто сходить до пекельної безодні, а розбиває ворота аду, ламаючи замки, долаючи опір диявола. Права рука Спасителя зображена у жесті благословення, у лівій – хоругва. У нижній частині твору автор відобразив праведників, які чекали на прихід Месії – їх тіла і лики бліді, відтворені з використанням охристого лесирування, на щоках проглядається незначний рум’янець. Таке трактування площинних зображень притаманне іконописцям Риботицької школи. Важливу роль у відтворенні образів відіграє графічна лінія, а в колористичному вирішенні – поєднання оливкової, сіро-блакитної та червоної барв.
Сцена «Воскресіння» наслідує західну іконографічну традицію, що сформувалась у мистецтві пізнього Середньовіччя, згодом потрапивши в український сакральний живопис. Христос з хоругвою у руці переможно стоїть на кам’яній гробниці, обабіч нього – розкидана охорона. Сцени страстей із с. Семенівка привертають увагу простотою, безпосередністю та експресивною виразністю, увагою до побутових деталей.