Прибивання до хреста (Розп’яття)

Робота походить із циклу творів на євангельську тематику, що прикрашали інтер’єр провінційної церкви в південнонімецькому регіоні (Швабія – Баварія – Тіроль). Авторами цієї серії були щонайменше двоє різьбярів, а також майстер розпису (поліхроміст / Faßmaler). Усі вони належали до однієї артілі, яка спочатку займалася зведенням церков, а згодом – оздобленням інтер’єрів. Серед різьбярів вирізнявся більш досвідчений майстер, який переважно виконував композиції з постатями святих. Іншим виконавцем був різьбяр-ремісник, чиї твори були менш досконалими. Цей конкретний рельєф виконали обидва майстри.
Представлений у колекції горельєф належить до циклу Страстей Господніх і відтворює сцену Прибивання до хреста. Майстер-різьбяр проєктує священну історію на сучасне для нього середньовічне середовище. У центрі композиції представлена постать Ісуса, якого воїни розпинають на хресті. Образ Спасителя виконано в меншому масштабі, ніж інші фігури; він безсило повис на хресті й уже не сприймається як жива людина. Терновий вінець, волосся та лик Христа вирізьблено детально. Тіло, руки й ноги виконано пластично, з правильними анатомічними пропорціями.
Фігури навколо Христа сповнені динаміки. Чоловік праворуч у червоній шапці з оторочкою та довгій туніці-котті (cotte) уособлює Понтія Пілата, повторюючи його іконографічний тип із сюжету Ecce Homo. Він стоїть над хрестом у чверть оберту вліво, піднятою догори правою рукою керуючи діями воїнів-катів. На його головному уборі найкраще збереглася первісна поліхромія – червоний колір, характерний для вбрання представників тогочасної еліти. Прототипом цього персонажа став заможний бюргер німецького міста, вірогідно, член магістрату. За його спиною праворуч анфас проглядається постать чоловіка в шапці, який відсторонено дивиться на глядача. 
У верхній частині композиції акцентовано фігуру молодого воїна-ката з молотком у руці (нині втраченим). На його голові зображено шолом типу салад (Schaller) – характерну німецьку каску XV–XVI століть із «хвостом» на потилиці, що замінював традиційне захисне видовження, яке раніше закривало шию. В образі цього персонажа пізнається молодий містянин. Він вбраний у повсякденний одяг без лицарських обладунків. Надягнувши на голову військовий шолом, хлопець із завзяттям бере участь у страті Христа. Другий воїн є старшим чоловіком із вусами, у шоломі та лускатому обладунку – лоріці. Стоячи на одному коліні, він різко забиває цвях у перехрещені стопи приреченого Ісуса. 
Угорі ліворуч композицію доповнює фрагмент дерева з покритими листям гілками – типового для Центральної Європи. Горельєф виконано в традиціях народної скульптури епохи пізньої готики з відчутним впливом новітніх ренесансних тенденцій пластичного моделювання.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького