Розп’яття з пристоячими

Робота походить із циклу творів на євангельську тематику, що прикрашали інтер’єр провінційної церкви в південнонімецькому регіоні (Швабія – Баварія – Тіроль). Авторами цієї серії були щонайменше двоє різьбярів, а також майстер розпису (поліхроміст / Faßmaler). Усі вони належали до однієї артілі, яка спочатку займалася зведенням церков, а згодом – оздобленням інтер’єрів. Серед різьбярів вирізнявся більш досвідчений майстер, який переважно виконував композиції з постатями святих. Іншим виконавцем був різьбяр-ремісник, чиї твори були менш досконалими; йому доручали зображати катів, фарисеїв та інших негативних персонажів. Цей конкретний рельєф виконаний саме досвідченішим майстром.
Представлений у колекції горельєф належить до циклу Страстей Господніх. На жаль, робота збереглася лише фрагментарно. Зліва домінантою виступає хрест із розіп’ятим Спасителем. Праве рамено хреста та руки Ісуса до плечей повністю втрачені. Автор майстерно виконує торс фігури. Він детально проробляє голову Христа, нахилену вліво, стражденний лик, бороду, вуса та хвилясте волосся. Голова увінчана терновим вінцем. Стегнова пов’язка з драпованими складками зав’язана у вузол праворуч. Коліна ледь виставлені вперед. Стопи, форми яких втрачено, пробиті одним цвяхом.
Пластика скульптури нагадує манеру виконання фігури розіп’ятого Христа авторства швабського скульптора Ганса Зейфера (Hans Seyfer), що була розміщена перед церквою Святого Леонарда у Штутгарті (1501 р.). Роботи цього митця були еталонними для інших майстрів.
Праворуч від Розп’яття зображено групу пристоячих. В єдиній рельєфній формі змодельовано три постаті: Матері Божої, її сестри Марії Клеопової та Йоанна Богослова. Над кожною з них зображено німби. Богородиця, що стоїть ліворуч, ближче до розіп’ятого Сина Божого, одягнена в довгий мафорій (плащ-покривало). Він спадає драперіями донизу, закриваючи стопи. Руки Богородиця склала перед собою в молитовному жесті. Її обіймає безбородий юнак – Йоанн Богослов. Він поклав праву руку на плече Богородиці, а лівою притримує її за лікоть. Апостол убраний у довгу туніку, поверх якої накинутий плащ. Між головами Йоанна Богослова та Матері Божої видніється третій лик – Марії Клеопової, яка стоїть за спинами основних персонажів.
Фігури виконані у високому рельєфі (горельєфі). Пластичне моделювання доповнюється світлотіньовими ефектами, що виникають на контрасті між об’ємними фігурами та низьким рельєфом тла. Сліди поліхромії частково збереглися на одязі святих. Можна припустити, що ліворуч від Розп’яття первісно була представлена фігура Марії Магдалини, яка не збереглася. Композицію виконано в стилістиці пізньої готики з впливом ранньоренесансної пластики франко-бургундської та італійської шкіл.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького