Назад

Розп’яття

невідомий

Основна інформація
ID
С-I-1265
Автор
невідомий
Назва
Розп’яття
Дата створення
XIX ст.
Країна
Україна
Техніка
різьба
Матеріал
дерево
Розміри
38.5 x 10 x 6 см (висота x ширина x глибина)
Інформація про автора
Автор
невідомий
Опис роботи
Розп’яття належить до вагомих образів християнської іконографії. У ньому поєднуються мотиви страждання, жертовної любові, смерті та майбутнього воскресіння. Скульптурне зображення Розп’яття має значні пошкодження і втрати, та попри це, образ зберігає виразність і духовний зміст. Постать Христа вціліла частково, відсутні руки і стопи. Пропорції фігури підсилюють враження виснаження, а спрощене анатомічне моделювання позбавляє образ зовнішньої героїзації. Особливу роль відіграє голова. Її відносно масивний об’єм контрастує з видовженим торсом і ногами. Фактурно опрацьоване волосся створює щільну, майже орнаментальну поверхню. Голова Спасителя нахилена до правого плеча. Овальне обличчя з клиноподібною бородою змодельоване нечітко, вирізняється заглибленими ділянками та нерівностями. Лик святого сповнений скорботи та внутрішньої зосередженості.
Майстер не прагне до академічної правильності пропорцій чи натуралістичного відтворення кожного елемента людського тіла. Автор зосереджує увагу на головних пластичних масах, надаючи фігурі Христа цілісності та монументальної зосередженості. Тіло Христа промодельоване узагальнено, без надмірної анатомічної деталізації, що притаманно народній сакральній різьбі. Пластичне трактування тіла характеризується поєднанням округлих і площинних форм. Художня мова твору тяжіє до експресивної узагальненості. На стегнах – перізоній, традиційний елемент іконографії Розп’яття. Його трактування свідчить про прагнення майстра передати фактуру тканини, що огортає тіло Спасителя. Пов’язка сформована за допомогою рельєфних смуг, складок та виступів, які створюють виразну гру світла та тіні.
Розп’яття стилістично близьке до народних зразків, які місцеві майстри різьбили для храмів. У ньому поєднані простота виконання і глибокий духовний зміст, де головний акцент зроблений на виразі обличчя та символічності композиції, а не на реалістичних деталях. Тіло Христа постає не як ідеалізована антична форма, а як уразлива людська плоть, що зазнала страждання. Саме в цьому полягає особлива емоційна сила народної сакральної пластики, де духовний зміст передається через прості, безпосередні й легко впізнавані форми.
 
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького
Посилання скопійовано