Тітир і Менальк. Прощання з осінню
Даніель Ходовецький
Основна інформація
- ID
- Г-IV-2712
- Автор
- Даніель Ходовецький
- Назва
- Тітир і Менальк. Прощання з осінню
- Дата створення
- 1772
- Країна
- Німеччина
- Техніка
- офорт
- Матеріал
- папір на картоні
- Розміри
- 6.8 x 5 см (висота x ширина)
Додатково
- Вид
- графіка
- Жанр
- пастораль алегорія
- Провенанс
- Закуплено в О. Бушель, 1977
Інформація про автора
Опис роботи
Гравюру було створено для берлінського кишенькового «Генеалогічного календаря» на 1773 рік («Genealogischer Calender»). Тітир і Менальк – класичні персонажі античних пасторалей Вергілія. У період Просвітництва XVIII століття вони набувають алегоричного значення, уособлюючи природу, зокрема її розквіт і згасання. У цій композиції художник акцентує увагу на образі літнього пастуха – Тітира, який сидить на камені під розлогим старим деревом у широкополому капелюсі. Він задумливо підносить догори руку. До його ніг ліворуч притулився хлопець, який стискає долоню старого. Цей жест можна трактувати як символічне прагнення не допустити згасання природи та життя загалом. Нижче французькою мовою процитовано слова пастуха: «Bel automne peut-être / ne te reverrai-je plus» – [Прекрасна осінь, можливо, я більше тебе не побачу].
Надписи та символи
Внизу ліворуч під відбитком міститься вигравійоване число «10». На звороті картонної підкладки олівцем вказано інвентарний номер Львівської картинної галереї. Внизу під зображенням назва твору: «Tityre et Ménalque». Нижче праворуч номер гравюри: «ІD XVIII».
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького