Назад

Триптих зі сценами німецької історії

Даніель Ходовецький

  • Триптих зі сценами німецької історії 1
  • Триптих зі сценами німецької історії 2
  • Триптих зі сценами німецької історії 3
  • Триптих зі сценами німецької історії 4
  • Триптих зі сценами німецької історії 1
  • Триптих зі сценами німецької історії 2
  • Триптих зі сценами німецької історії 3
  • Триптих зі сценами німецької історії 4
Основна інформація
ID
Г-IV-2843
Автор
Даніель Ходовецький
Назва
Триптих зі сценами німецької історії
Дата створення
1796
Країна
Німеччина
Техніка
офорт
Матеріал
папір
Розміри
9.1 x 5.2 см (висота x ширина)
Додатково
Інформація про автора
Автор
Даніель Ходовецький
Роки життя
1726–1801
Країна
Польща, Німеччина
Біографія
Даніель Ніколаус Ходовецький (Daniel Nikolaus Chodowiecki; 1726, Гданськ – 1801, Берлін) – польсько-німецький художник, графік і живописець, майстер офорту та книжкової ілюстрації, представник академічного напряму, один із провідних послідовників сентименталізму в німецькому мистецтві XVIII століття.
Батько художника був купцем, нащадком шляхетського роду. Мати походила з роду швейцарських гугенотів. Молодий Даніель, продовжуючи родинну традицію, почав займатися купецтвом. У 17-річному віці він поїхав на практику до Берліна, де й провів більшу частину свого життя. Наприкінці свого творчого шляху став директором Прусської академії мистецтв (Preußische Akademie der Künste).
У 1750-х роках художник зацікавився живописом, пізніше – графікою, ставши одним із провідних книжкових ілюстраторів. У 1770–1774 роках разом із засновником філантропічної течії в педагогіці Йоганном Бернгардом Базедовом працював над чотиритомним виданням «Елементарний підручник для молоді» (Elementarwerk für die Jugend). Ходовецький створив для нього понад 100 ілюстрацій у техніці мідериту, зокрема присвячених хрестовим походам.
У 1781 році художник виконав 12 ілюстрацій до п’єси Густава Фрідріха Вільгельма Гроссмана під назвою «Не більше шести страв» (Nicht mehr als sechs Schüsseln). Ця комедія з яскраво вираженим соціально-критичним підтекстом вважається одним із перших видатних драматургічних творів німецької міщанської літератури.
До нашого часу збереглося близько 2000 гравюр авторства Ходовецького на різну тематику, виконаних у техніках офорту та мідериту. Один із сучасників писав, що якби не ілюстрації Ходовецького, то безліч книг не знайшло б свого читача. Митець створив велику кількість живописних і графічних портретів, а також побутових сцен із життя міщан, переважно виконаних пером і тушшю. Загальна кількість збережених рисунків художника становить близько 4000.
Твори Даніеля Ходовецького зберігаються в Німеччині – у Гравюрному кабінеті в Берліні, Музеї образотворчих мистецтв у Лейпцигу, Штедель-музеумі у Франкфурті; у Польщі – у Національному музеї в Гданську; в Україні – у ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького, ЛННБУ ім. В. Стефаника та Харківському художньому музеї, а також у музеях Вашингтона, Мадрида та Лондона.
Опис роботи
Створені в різні роки гравюри (кожна 9.1 х 5.2 см) на історичну тематику художник об’єднав у 1796 році на одному аркуші для видання в кишеньковому календарі «Göttinger Taschenkalender» за 1797 рік.
Гравюра ліворуч під назвою «Заняття дітей Карла Великого» («Beschäftigungen der Kinder Karls des Großen») присвячена подіям початку IX століття. Король франків й імператор Заходу Карл Великий (768–814) приділяв велику увагу вихованню своїх дітей. Чотири дочки, зображені на гравюрі в центрі, займаються ткацтвом, а хлопці на дальньому плані під аркою – фехтують. Художника не турбувало те, що одяг персонажів скоріше відповідає XVI–XVII століттям, а не VIII–IX. У цій сцені король, одягнений за зразком ренесансної моди, підійшов до однієї з дочок, яка сидить за прядкою, і, посміхаючись, говорить їй щось приємне. Вгорі, над аркою, на овальному щиті зображено голову монарха в профіль. Дошку цього офорту художник створив у 1784 році.
Гравюра в центрі під назвою «Ґуту, дружину Людовика Благочестивого, насильно відводять у монастир» («Guta Ludwig des Frommen Gemahlin wird ins Kloster geschlept») відсилає до подій у Франкському королівстві 830 року. Сини короля та імператора Заходу Людовика Благочестивого (814–840, з перервами) збунтувалися проти батька. Вони насильно відправили свою мачуху, другу дружину короля Юдиту (Ґуту) Баварську, до монастиря Святого Хреста сестер-бенедиктинок у Пуатьє. У композиції зображено молодих лицарів, показаних зі спини (чоловік ліворуч – в обладунках та шоломі), які ведуть під руки жінку в довгій сукні з драпуванням до порталу монастиря. Там їх зустрічають ігумен і суворі черниці. Праворуч зі спини зображено молоду дівчину, яка також прийшла до монастиря. Цей офорт створений у 1795 році.
Третя композиція під № 6, розташована праворуч, під назвою «Оттон фон Віттельсбах убиває імператора Філіппа Швабського» («Otto von Wittelsbach ermordet den Kaiser Philipp von Schwaben») стосується трагічної події 1208 року. Пфальцграф Баварії Оттон VIII Віттельсбах убив короля Німеччини Філіппа, якого Даніель Ходовецький називає кайзером (імператором). Злочин скоїв знаний граф через те, що король відмовив йому у шлюбі зі своєю дочкою, прагнучи знайти для неї достойнішого кандидата. Сцена відбувається в інтер’єрі замку з готичним склепінням. Убивця зі шпагою зображений на передньому плані праворуч – він тікає з місця злочину. Жертва лежить ліворуч, біля крісла. Алегорична постать у хмарах, яка нагадує Венеру й зображена вгорі над відбитком, опосередковано вказує на причину злочину. Гравюра створена в 1796 році.
Надписи та символи
Вгорі над лівою гравюрою містяться два відбитки із зображеннями дівчинки та хлопця; над гравюрою в центрі – зображення корови; над гравюрою праворуч – алегорична постать жінки в хмарах (Венери). Над рамкою першого зображення праворуч вигравійовано цифру «4», над рамкою другого – «5», третього – «6».
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького
Посилання скопійовано