Назад

Богородиця «Нев’янучий Цвіт» з похвалою

невідомий

  • Богородиця «Нев’янучий Цвіт» з похвалою 1
  • Богородиця «Нев’янучий Цвіт» з похвалою 2
  • Богородиця «Нев’янучий Цвіт» з похвалою 3
  • Богородиця «Нев’янучий Цвіт» з похвалою 4
  • Богородиця «Нев’янучий Цвіт» з похвалою 5
  • Богородиця «Нев’янучий Цвіт» з похвалою 6
  • Богородиця «Нев’янучий Цвіт» з похвалою 7
  • Богородиця «Нев’янучий Цвіт» з похвалою 8
  • Богородиця «Нев’янучий Цвіт» з похвалою 9
  • Богородиця «Нев’янучий Цвіт» з похвалою 10
  • Богородиця «Нев’янучий Цвіт» з похвалою 1
  • Богородиця «Нев’янучий Цвіт» з похвалою 2
  • Богородиця «Нев’янучий Цвіт» з похвалою 3
  • Богородиця «Нев’янучий Цвіт» з похвалою 4
  • Богородиця «Нев’янучий Цвіт» з похвалою 5
  • Богородиця «Нев’янучий Цвіт» з похвалою 6
  • Богородиця «Нев’янучий Цвіт» з похвалою 7
  • Богородиця «Нев’янучий Цвіт» з похвалою 8
  • Богородиця «Нев’янучий Цвіт» з похвалою 9
  • Богородиця «Нев’янучий Цвіт» з похвалою 10
Основна інформація
ID
Ж-4024
Автор
невідомий
Назва
Богородиця «Нев’янучий Цвіт» з похвалою
Дата створення
XVІ ст.
Країна
Україна
Техніка
темперний живопис
Матеріал
дерево темпера
Розміри
113 x 82.5 см (висота x ширина)
Додатково
Інформація про автора
Автор
невідомий
Опис роботи
Композиція ікони є багатофігурною. У центральному полі представлено домінуюче фронтальне зображення Богородиці з Дитятком. Ікона належить до поширеного іконографічного типу, що отримав назву «Нев’янучий Цвіт», який сформувався на основі іконографії Одигітрії та набув поширення на західних теренах України з кінця XVI ст. Це образ Богоматері з малим Христом та квіткою в руках. Навколо розташовані постаті пророків з розгорнутими сувоями, кожен з яких змальований в окремому клеймі. Для роботи характерна архаїчна організація простору – центральна постать має більший масштаб, ніж святі, які зображені в бічних та нижньому регістрах.
Простір ікони є символічним і площинним, що традиційно для середньовічної християнської іконографії. Фігури мають чіткі виразні контури, великі мигдалеподібні очі, видовжені пропорції та майже незворушні, застиглі пози. Більшу частину композиційного центру займає видовжене, майже поколінне зображення Марії з маленьким Ісусом на руках. Свята одягнена у червоно-охристий мафорій, поверхня якого перерізана темними графічними лініями драпувань. По низу з-під накидки визирає синій хітон, пророблений монументальними вертикальними складками, виділеними лаконічними білими смугами. Біле мереживо, що проступає навколо лику святої, робить його акцентним, а рум’янець на щоках наповнює образ життєвою силою.
Немовля, що сидить на руці, вирізняється світлою кольоровою гамою. Колористичне вирішення ікони ґрунтується на поєднанні охри, червоного, світло-коричневого, синього та оливково-зелених відтінків. Своєрідне яскраве ядро композиції ікони створює контраст темного одягу Богородиці зі світлими ликами та вбранням малого Христа. Важливу роль у творі відіграє обрамлення, яке творять сцени зі святими у бокових та нижньому регістрах, формуючи рамкову систему. Ікона сприймається не як окремий образ святої, а як цілісний сакральний ансамбль, у якому центральна тема пов’язана з прославлянням Богородиці.
Робота поєднала канонічність образу та декоративність. Її образність не спрямована на портретну чи натуральну достовірність. Головне завдання полягає у створенні відчуття сакральної присутності. Особливу духовну виразність ікони формують великі, графічно виділені очі святих, чіткий контур та насичений локальний колорит.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького
Посилання скопійовано