Богородиця «Нев’янучий Цвіт» з похвалою
невідомий
Основна інформація
- ID
- Ж-4024
- Автор
- невідомий
- Назва
- Богородиця «Нев’янучий Цвіт» з похвалою
- Дата створення
- XVІ ст.
- Країна
- Україна
- Техніка
- темперний живопис
- Матеріал
- дерево темпера
- Розміри
- 113 x 82.5 см (висота x ширина)
Додатково
- Вид
- живопис
- Жанр
- релігійний
- Сюжет
- Богородиця «Нев’янучий Цвіт»
- Провенанс
- Бойківщина
- Експозиція
- Олеський замок
Інформація про автора
Опис роботи
Композиція ікони є багатофігурною. У центральному полі представлено домінуюче фронтальне зображення Богородиці з Дитятком. Ікона належить до поширеного іконографічного типу, що отримав назву «Нев’янучий Цвіт», який сформувався на основі іконографії Одигітрії та набув поширення на західних теренах України з кінця XVI ст. Це образ Богоматері з малим Христом та квіткою в руках. Навколо розташовані постаті пророків з розгорнутими сувоями, кожен з яких змальований в окремому клеймі. Для роботи характерна архаїчна організація простору – центральна постать має більший масштаб, ніж святі, які зображені в бічних та нижньому регістрах.
Простір ікони є символічним і площинним, що традиційно для середньовічної християнської іконографії. Фігури мають чіткі виразні контури, великі мигдалеподібні очі, видовжені пропорції та майже незворушні, застиглі пози. Більшу частину композиційного центру займає видовжене, майже поколінне зображення Марії з маленьким Ісусом на руках. Свята одягнена у червоно-охристий мафорій, поверхня якого перерізана темними графічними лініями драпувань. По низу з-під накидки визирає синій хітон, пророблений монументальними вертикальними складками, виділеними лаконічними білими смугами. Біле мереживо, що проступає навколо лику святої, робить його акцентним, а рум’янець на щоках наповнює образ життєвою силою.
Немовля, що сидить на руці, вирізняється світлою кольоровою гамою. Колористичне вирішення ікони ґрунтується на поєднанні охри, червоного, світло-коричневого, синього та оливково-зелених відтінків. Своєрідне яскраве ядро композиції ікони створює контраст темного одягу Богородиці зі світлими ликами та вбранням малого Христа. Важливу роль у творі відіграє обрамлення, яке творять сцени зі святими у бокових та нижньому регістрах, формуючи рамкову систему. Ікона сприймається не як окремий образ святої, а як цілісний сакральний ансамбль, у якому центральна тема пов’язана з прославлянням Богородиці.
Робота поєднала канонічність образу та декоративність. Її образність не спрямована на портретну чи натуральну достовірність. Головне завдання полягає у створенні відчуття сакральної присутності. Особливу духовну виразність ікони формують великі, графічно виділені очі святих, чіткий контур та насичений локальний колорит.
Простір ікони є символічним і площинним, що традиційно для середньовічної християнської іконографії. Фігури мають чіткі виразні контури, великі мигдалеподібні очі, видовжені пропорції та майже незворушні, застиглі пози. Більшу частину композиційного центру займає видовжене, майже поколінне зображення Марії з маленьким Ісусом на руках. Свята одягнена у червоно-охристий мафорій, поверхня якого перерізана темними графічними лініями драпувань. По низу з-під накидки визирає синій хітон, пророблений монументальними вертикальними складками, виділеними лаконічними білими смугами. Біле мереживо, що проступає навколо лику святої, робить його акцентним, а рум’янець на щоках наповнює образ життєвою силою.
Немовля, що сидить на руці, вирізняється світлою кольоровою гамою. Колористичне вирішення ікони ґрунтується на поєднанні охри, червоного, світло-коричневого, синього та оливково-зелених відтінків. Своєрідне яскраве ядро композиції ікони створює контраст темного одягу Богородиці зі світлими ликами та вбранням малого Христа. Важливу роль у творі відіграє обрамлення, яке творять сцени зі святими у бокових та нижньому регістрах, формуючи рамкову систему. Ікона сприймається не як окремий образ святої, а як цілісний сакральний ансамбль, у якому центральна тема пов’язана з прославлянням Богородиці.
Робота поєднала канонічність образу та декоративність. Її образність не спрямована на портретну чи натуральну достовірність. Головне завдання полягає у створенні відчуття сакральної присутності. Особливу духовну виразність ікони формують великі, графічно виділені очі святих, чіткий контур та насичений локальний колорит.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького