Назад

Зішестя в ад

невідомий

  • Зішестя в ад 1
  • Зішестя в ад 2
  • Зішестя в ад 3
  • Зішестя в ад 4
  • Зішестя в ад 5
  • Зішестя в ад 6
  • Зішестя в ад 1
  • Зішестя в ад 2
  • Зішестя в ад 3
  • Зішестя в ад 4
  • Зішестя в ад 5
  • Зішестя в ад 6
Основна інформація
ID
Ж-5018
Автор
невідомий
Назва
Зішестя в ад
Дата створення
XVІ ст.
Країна
Україна
Техніка
темперний живопис
Матеріал
дерево темпера
Розміри
90 x 71 см (висота x ширина)
Додатково
Вид
живопис
Жанр
релігійний
Експозиція
Олеський замок
Інформація про автора
Автор
невідомий
Опис роботи
Ікона відображає глибокий теологічний сюжет візантійської традиції, що символізує перемогу Христа над смертю та визволення праведних душ із пекла. Композиція вирішена за канонічною східнохристиянською схемою, характерною для українського іконопису XVI ст. Тло пророблено в теплих охристо-оранжевих тонах, на яких виразно проступає стилізований пейзаж, типовий для візантійської традиції. Він позначає не конкретний ландшафт, а сакральний простір події.
Центром композиції виступає фігура Спасителя в динамічному русі переможця. Його постать оточена зеленим сяйвом мандорли – символу небесного світла та слави. Божественну природу образу підкреслює німб навколо голови, а колористичне вирішення вбрання Христа в охристо-червоній тональності акцентує сяйво воскресіння та жертовну суть Його місії. Постать стрімко нахилена вперед, а права рука простягнута донизу: цей жест уособлює момент визволення праведників.
Згідно з усталеною іконографією Анастасісу, Спаситель стоїть на розбитих хрестоподібних воротах аду, які символізують подолання смерті та руйнування темних сил. Христос тримає Адама за зап’ястя – це показує, що порятунок людства є виключно божественною справою, а не зусиллями самої людини. Поруч зображено Єву, а з протилежного боку – постаті старозавітних праведників, серед яких традиційно постають царі Давид та Соломон. Саме ця частина ікони зазнала значних втрат фарбового шару. Постаті святих трактовані площинно, з характерною для іконопису умовністю пропорцій та відсутністю лінійної перспективи, що підпорядковано символічно-догматичному завданню образу.
У нижній частині композиції зображено темну звивисту форму, що нагадує розкриту пащу або печеру. Це традиційне алегоричне уособлення аду у вигляді пащі чудовиська – усталений іконографічний елемент сюжету Воскресіння в східній візантійській традиції. Площинність форм, лінійна манера моделювання одягу, урочиста застиглість поз при внутрішній динаміці образів характеризують ікону «Зішестя в ад», яка органічно об’єднала пізньовізантійську художню мову з місцевою малярською школою.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького
Посилання скопійовано