Похорон принца Франческо де Медічі
Стефано делла Белла
Основна інформація
- ID
- Г-IV-857
- Автор
- Стефано делла Белла
- Назва
- Похорон принца Франческо де Медічі
- Дата створення
- 1634
- Країна
- Італія
- Техніка
- офорт
- Матеріал
- папір на картоні
- Розміри
- 29.2 x 21 см (висота x ширина)
Додатково
- Вид
- графіка
- Жанр
- історичний
- Провенанс
- Надійшло із Львівського історичного музею, 1954
Інформація про автора
Опис роботи
Робота присвячена урочистому похорону юного тосканського принца Франческо Медічі (1614–1634), який помер від чуми під час облоги ворожого міста в роки Тридцятилітньої війни. Оскільки через війну його тіло не могли одразу перевезти до Флоренції, у церкві Святого Лаврентія (базиліка Сан-Лоренцо) влаштували символічний, але офіційний похорон.
Інтер’єр нави повністю трансформували. Кожну колону оздобили величезними фігурами скелетів як символами смерті та швидкоплинності часу. Біля вівтаря звели складну архітектурну споруду – саркофаг-кенотаф, оточений сотнями свічок, релігійними й військовими атрибутами. На згадку про похорон брата, великий тосканський герцог Фердинанд ІІ наказав видати спеціальну жалобну книгу під назвою «Esequie del Serenissimo Principe Francesco, celebrate in Fiorenza dal Serenissimo Ferdinando II Granduca di Toscana suo fratello» – [Похорон Його Високості Принца Франческо, що відбувся у Флоренції за участю Його Високості Фердинанда II, Великого герцога Тоскани, його брата]. Автор тексту – Андреа Кавальканті (Andrea Cavalcanti). Стефано делла Белла створив серію детальних гравюр, які задокументували вигляд цієї церемонії та стали ілюстраціями для книги.
На цій гравюрі зображено інтер’єр церкви Сан-Лоренцо згори з видом на символічну гробницю. У верхній частині в центрі зображено герб роду Медічі. Стіни та кожну колону прикрашають оповиті жалобними драпуваннями скульптури й фігури скелетів. Обабіч нави до саркофага рухається багатолюдна процесія, що складається зі знаті та духовенства Тоскани. На передньому плані в центрі зображено трьох людей, які здивовано оглядають інтер’єр. Неподалік – жіноча фігура й двоє собак біля входу. Згодом останки принца Франческо упокоїлися в родинній усипальниці – капелі Медічі, яка розташована в тій же базиліці Сан-Лоренцо.
Інтер’єр нави повністю трансформували. Кожну колону оздобили величезними фігурами скелетів як символами смерті та швидкоплинності часу. Біля вівтаря звели складну архітектурну споруду – саркофаг-кенотаф, оточений сотнями свічок, релігійними й військовими атрибутами. На згадку про похорон брата, великий тосканський герцог Фердинанд ІІ наказав видати спеціальну жалобну книгу під назвою «Esequie del Serenissimo Principe Francesco, celebrate in Fiorenza dal Serenissimo Ferdinando II Granduca di Toscana suo fratello» – [Похорон Його Високості Принца Франческо, що відбувся у Флоренції за участю Його Високості Фердинанда II, Великого герцога Тоскани, його брата]. Автор тексту – Андреа Кавальканті (Andrea Cavalcanti). Стефано делла Белла створив серію детальних гравюр, які задокументували вигляд цієї церемонії та стали ілюстраціями для книги.
На цій гравюрі зображено інтер’єр церкви Сан-Лоренцо згори з видом на символічну гробницю. У верхній частині в центрі зображено герб роду Медічі. Стіни та кожну колону прикрашають оповиті жалобними драпуваннями скульптури й фігури скелетів. Обабіч нави до саркофага рухається багатолюдна процесія, що складається зі знаті та духовенства Тоскани. На передньому плані в центрі зображено трьох людей, які здивовано оглядають інтер’єр. Неподалік – жіноча фігура й двоє собак біля входу. Згодом останки принца Франческо упокоїлися в родинній усипальниці – капелі Медічі, яка розташована в тій же базиліці Сан-Лоренцо.
Надписи та символи
Внизу праворуч на аркуші під відбитком ініціали автора: «SDB» (D захоплює літери обабіч). На підкладному картоні ліворуч під аркушем на етикетці печатка Львівського історичного музею та штамп із номером, вище інвентарний номер галереї олівцем: «№ Г-IV-857/ ЛДКГ».
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького