Назад

Жінки та діти. Із серії «Збірка різноманітних дивоглядів»

Стефано делла Белла

  • Жінки та діти. Із серії «Збірка різноманітних дивоглядів»
Основна інформація
ID
Г-IV-889
Автор
Стефано делла Белла
Назва
Жінки та діти. Із серії «Збірка різноманітних дивоглядів»
Дата створення
1642
Країна
Франція
Техніка
офорт
Матеріал
папір на картоні
Розміри
8.7 x 6.8 см (висота x ширина)
Інформація про автора
Автор
Стефано делла Белла
Автор мовою оригіналу
Stefano della Bella
Роки життя
1610–1644
Країна
Італія
Біографія
Стефано делла Белла (італ. Stefano della Bella; 1610, Флоренція – 1664, там само). Видатний італійський художник, гравер та офортист епохи раннього бароко, один із найпродуктивніших європейських графіків XVII століття. Через передчасну смерть батька юнак починав навчання у ювелірній майстерні. Близько 1623 року він перейшов до майстерні гравера Ораціо Ванні (Orazio Vanni), де опанував базову техніку створення гравюр. Згодом удосконалював техніку офорту в майстерні Реміджо Кантагалліни (Remigio Cantagallina) – наставника відомого французького майстра Жака Калло (Jacques Callot). Копіювання творів Калло значно вплинуло на формування витонченої художньої манери делла Белли.
У цей же період митець заручився патронатом сім’ї Медічі, яка підтримувала його впродовж усього життя. У 1633–1639 роках на кошти свого головного мецената – принца Лоренцо Медічі (дядька великого герцога Тосканського Фердинанда Медічі) – художник жив і навчався в Римі. Там він одразу одержав важливі замовлення та виконав численні зарисовки паркових ансамблів, вілл, палаців й античних руїн, які потім використовував у своїх гравюрах.
У Римі делла Белла познайомився з французькими графіками Ізраелем Анріе та Франсуа Ланглуа, завдяки яким 1639 року переїхав до Парижа. У Франції художник швидко здобув грандіозну популярність, налагодивши з ними, а також із провідним паризьким видавцем П’єром Марієттом, тісну та успішну співпрацю. Його офорти користувалися величезним попитом серед європейських колекціонерів. 1650 року через антиіталійські заворушення у Франції (Фронду) гравер повернувся до рідної Флоренції. У цей пізній період він значно урізноманітнив свої улюблені теми, створивши серію сцен мисливства, пейзажі з римськими руїнами та деталізовані зображення вершників.
За своє життя Стефано делла Белла створив понад тисячу унікальних офортів і тисячі малюнків. Він працював у батальній, пейзажній, анімалістичній, орнаментальній та побутовій графіці, зафіксувавши з документальною точністю події свого часу: від пишних театралізованих дійств флорентійської знаті до суворих реалій Тридцятилітньої війни та буденного життя вулиць європейських міст. Прославився ювелірно тонкими, філігранно деталізованими мініатюрними роботами.
Опис роботи
Твір належить до однієї з численних серій невеликих пейзажів, пасторальних або побутових замальовок із життя вершників, мисливців і селян, які художник створив під час свого паризького періоду (1639–1650 роки).
Представлено багатофігурну композицію, в якій зображено двох жінок, що сидять ліворуч просто на землі, на невеликому підвищенні. Одна з них тримає на руках немовля, щільно загорнуте в пелюшки. Друга дитина сидить поруч із жінками. У центрі, зі спини, зображено третю жінку, яка несе на плечах дитину, загорнуту в пелюшки. Праворуч на віддалі – одинока постать, що злегка нахилилась вперед, зі згорбленою поставою, закутана у вільну робу або пошарпаний плащ.
Ця робота вирізняється легкістю та «повітряністю» штриха. Делла Белла використовував найтонші голки та багаторазове травлення. Це дозволяло передавати найніжніші світло-повітряні нюанси, текстуру тканин і м’якість дитячої шкіри. Його манера гравіювання випередила грацію та витонченість стилю рококо XVIII століття.
Гравюра була видана в Парижі близьким другом і постійним видавцем художника Ізраелем Анріе (Israël Henriet). Це засвідчує характерний гравійований напис у правому нижньому куті відбитка під зображенням: «Israеl excud.», що є скороченням від «Israel excudit» – [Ізраель видав]. Сам делла Белла в паризький період не підписував свої роботи італійською монограмою. Ймовірно, це пов’язано з тим, що у Франції його ім’я знали в місцевому варіанті як Етьєна де ля Бель (Étienne de la Belle).
Аналогічні відбитки зберігаються в колекції Метрополітен-музею (Нью-Йорк) та інших великих графічних збірках.
Надписи та символи
Внизу праворуч під зображенням вигравійоване ім’я видавця серії гравюр: «Israеl excud.». Ліворуч на аркуші олівцем: «2703». На підкладному картоні в центрі під аркушем інвентарний номер галереї олівцем: «№ Г-IV-889/ ЛДКГ».
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького
Посилання скопійовано