Назад

Ескіз до Рацлавицької панорами

Войцех Коссак, Ян Стика

  • Ескіз до Рацлавицької панорами
Основна інформація
ID
Г-V-60
Автор
Войцех Коссак Ян Стика
Назва
Ескіз до Рацлавицької панорами
Дата створення
1893
Техніка
рисунок
Матеріал
папір на полотні вугілля
Розміри
152 x 303 см (висота x ширина)
Додатково
Вид
графіка
Жанр
батальний
Сюжет
Битва
Інформація про автора
Автор
Войцех Коссак
Автор мовою оригіналу
Wojciech Kossak
Роки життя
1856–1942
Біографія
Войцех Коссак (пол. Wojciech Kossak; 31 грудня 1856, Париж – 29 липня 1942, Краків) – відомий польський художник-баталіст та графік. Син відомого живописця Юліуша Коссака, у якого брав перші уроки малювання. Навчався у Краківській академії мистецтв у Владислава Лущкевича (1871–1873). Згодом продовжив навчання в Мюнхені, де значний вплив на молодого митця справила творчість Юзефа Брандта. Після військової служби в 1876–1877 роках Коссак вирушив до Парижа, де вдосконалював майстерність у Національній вищій школі красних мистецтв (École des Beaux-Arts).
У 1884 році художник оселився у Кракові. Протягом 1893–1894 років перебував у Львові, де разом із Яном Стикою та іншими художниками працював над масштабною «Рацлавицькою панорамою». Коссак відповідав за створення більшості динамічних батальних сцен. Добре знаючи військову історію та будучи визначним майстром зображення коней, він детально виписав кавалерійські сутички. З документальною точністю художник відтворив уніформу, амуніцію та зброю обох армій.
Після експонування панорами у Львові художник виїхав до Берліна, де разом з іншими майстрами створив панораму «Перехід Наполеона через Березину», яка здобула значну популярність. З початком Першої світової війни служив в австрійській армії. Незважаючи на військові обов’язки, у 1915 році його призначили професором батального живопису у Варшавській школі образотворчих мистецтв, де він викладав до 1919 року. Після війни повернувся до Кракова, а в міжвоєнний період кілька разів відвідував США. З початком Другої світової війни Коссак залишився в окупованому німцями Кракові. Там він обійняв посаду президента Товариства друзів образотворчих мистецтв, сподіваючись домовитися з окупаційною владою про захист польської культурної спадщини.
Войцех Коссак залишив помітний слід в історії польського мистецтва як один із провідних представників історичного та батального живопису. Основною рисою його творчої позиції, сформованої під впливом мистецтва батька, був патріотизм, що проявився в серіях станкових картин і монументальних полотен.
Твори художника зберігаються в Національному музеї та Музеї Війська Польського у Варшаві, а також у Національному музеї в Кракові. У Вроцлаві експонується найвідоміший твір митця – «Рацлавицька панорама», створена ним спільно з Яном Стикою. Твори В. Коссака представлені також у музеях Катовіце, Познані та Перемишля. В Україні роботи митця зберігаються у Львівській національній галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького та Кропивницькому обласному художньому музеї. Коссак був комерційно успішним і плідним художником, тому сотні його робіт зберігаються в приватних колекціях у європейських країнах.
Інформація про автора
Автор
Ян Стика
Автор мовою оригіналу
Jan Styka
Роки життя
1858–1925
Країна
Австро-Угорська імперія, Польща, Італія, Франція
Біографія
Ян Стика (пол. Jan Styka; 8 квітня 1858, Львів, Австрійська імперія – 28 квітня 1925, Рим, Італія) – живописець, поет та ілюстратор.
Початкову освіту здобув у Цісарсько-королівській чотирикласній реальній гімназії у Бродах, де й почав малювати. У 1871 році сім’я оселилася у Львові. У львівській гімназії при монастирі оо. Бернардинів малювання викладав спочатку професор Годлевський, а після його смерті – Кароль Млодницький, художник і друг Артура Ґроттґера. Юний митець також відвідував майстерні скульпторів Юліана Марковського та Тадеуша Баронча, які бачили в ньому майбутнього скульптора.
У 1877 році Ян Стика поїхав до Відня, де продовжив мистецьку освіту у Віденській академії образотворчих мистецтв у класах Крістіана Гріпенкерля та Леопольда Мюллера. Згодом здійснив поїздку до Італії, де ознайомився з колекціями класичного живопису. У Римі він заприятелював із видатним художником Генриком Семирадським. Там же захопився поезією Торквато Тассо, під впливом якої створив низку полотен. Після повернення до Львова поїхав на стажування до Яна Матейка у Школу образотворчих мистецтв у Кракові. Певний час працював у Парижі, де підтримував тісні зв’язки з польською культурною діаспорою.
У 1889–1890 роках у Львові спорудили його власний будинок-віллу, зведений фірмою Івана Левинського за проєктом архітектора Юліана Захаревича. У 1900 році художник переїхав до Франції. Його львівську віллу у 1907 році придбав митрополит Андрей Шептицький (нині там розташований Художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського). У 1910 році Ян Стика оселився в Італії, на острові Капрі.
Митець працював у різних жанрах – творив монументальні полотна на історичну й батальну тематику, портрети, біблійні сюжети, а також масштабні панорами («Рацлавицька панорама», 1894; «Голгофа», 1896 та ін.).
Опис роботи
Цей ескіз художники Войцех Коссак та Ян Стика виконали в січні – квітні 1893 року. Після цього митці перейшли безпосередньо до роботи над «Рацлавицькою панорамою». Відкриття панорами відбулося 5 червня 1894 року в ротонді Стрийського парку під час Загальної крайової виставки. Тоді ж обидва художники підписали ескіз як дарунок Літературно-художньому колу (Koło Artystyczno-Literackie) у Львові, члени якого активно долучалися до роботи над твором, надаючи поради та зауваження. У 1894–1939 роках ескіз зберігався в будинку цього товариства на вул. Академічній, 13 (тепер – просп. Т. Шевченка).
Рацлавицька битва відбулася у квітні 1794 року між польською повстанською армією під проводом Тадеуша Костюшка та російськими регулярними військами. Це була одна з перших битв під час цього повстання, що завершилася перемогою поляків. Значну роль у тріумфі відіграли загони косинерів – селян на чолі з Бартошем Ґловацьким, які використовували коси як зброю, перетворюючи їх на піки.
На цьому ескізі детально пропрацьовано фігури одного з найважливіших епізодів панорами – штурму польськими селянами-косинерами російської артилерійської батареї. Праворуч зображено косинерів у традиційних селянських сукманах із косами, переробленими на піки. Вони стрімко рухаються назустріч ворогові. У правому нижньому куті зображено косинера з вилами. На панорамі цей персонаж знаходиться безпосередньо біля гармат, захоплених у російських військ.
Ліворуч зображено російського офіцера на коні, який відстрілюється. На нього набігає селянин із занесеною для удару косою. Нижче представлено ще одного офіцера з рушницею, який тікає, прикриваючи обличчя рукою. У правій верхній частині намічено фігуру вершника в конфедератці – традиційному головному уборі польських повстанців. Під ноги його коня впав ворожий солдат. Основні персонажі, представлені на ескізі, були перенесені до фінальної композиції панорами.
Надписи та символи
Внизу посередині напис: «Z okazyi skończonego dzieła/ Kołu artystyczno-literackiemu na pamiątkę». Нижче ліворуч: «Wojciech Kossak», праворуч: «Jan Styka dnia 29/5 1894».
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького
Посилання скопійовано