Підсвічник
невідомий народний майстер
Основна інформація
- ID
- Рз-742
- Автор
- невідомий народний майстер
- Назва
- Підсвічник
- Дата створення
- XVIII ст.
- Країна
- Україна
- Культура
- Народна
- Техніка
- різьба поліхромія
- Матеріал
- дерево
- Розміри
- 91 x 34 x 38.5 см (висота x ширина x глибина)
Додатково
- Вид
- декоративно-ужиткове мистецтво
- Жанр
- релігійний
- Провенанс
- Експедиція у Львівській області
Інформація про автора
Опис роботи
Широке використання штучного освітлення в храмах сприяло появі різних за типологією та конструкцією приладів. У церковному побуті за традицією їх поділяють на «рухоме» та «нерухоме» світло. Представлений одноріжковий дерев’яний наземний свічник за типологією належить саме до «нерухомого світла».
Свічник був декоративним предметом храмового інтер’єру, виконаний у складній пластичній формі, що поєднує функціональність із виразною художньою мовою. Конструктивне вирішення роботи включає три частини: масивну нижню трилопатеву основу, видовжений центральний корпус та чашоподібне завершення.
Основа роботи щедро прикрашена рельєфним орнаментом, декоративні мотиви якого створюють відчуття природного руху. Поверхня фактурна, з численними виступами та заглибленнями, що підсилює світлотіньову гру та робить оздоблення особливо виразним. Центральна частина свічника цілком вкрита рельєфними елементами – смугами, намистинами, виступними кругами, зигзагами. Невелике кільцеве потовщення на витягнутому корпусі візуально поділяє композицію на яруси.
У художньому вирішенні робота справляє враження урочистого, дещо фантастичного декоративного предмета. Орнаментальне оздоблення свічника оживляє сувору симетрію форми, перетворюючи цей предмет на поєднання архітектури, скульптури та декоративно-ужиткового мистецтва. У роботі простежується любов майстра до складної форми та рельєфу, орнаментальності та контрасту форм.
Одноріжковий наземний свічник сприймається не як ужиткова річ, а як художній твір, у якому практичне призначення підпорядковане прагненню створити враження пишності, вишуканості та декоративної величі.
Свічник був декоративним предметом храмового інтер’єру, виконаний у складній пластичній формі, що поєднує функціональність із виразною художньою мовою. Конструктивне вирішення роботи включає три частини: масивну нижню трилопатеву основу, видовжений центральний корпус та чашоподібне завершення.
Основа роботи щедро прикрашена рельєфним орнаментом, декоративні мотиви якого створюють відчуття природного руху. Поверхня фактурна, з численними виступами та заглибленнями, що підсилює світлотіньову гру та робить оздоблення особливо виразним. Центральна частина свічника цілком вкрита рельєфними елементами – смугами, намистинами, виступними кругами, зигзагами. Невелике кільцеве потовщення на витягнутому корпусі візуально поділяє композицію на яруси.
У художньому вирішенні робота справляє враження урочистого, дещо фантастичного декоративного предмета. Орнаментальне оздоблення свічника оживляє сувору симетрію форми, перетворюючи цей предмет на поєднання архітектури, скульптури та декоративно-ужиткового мистецтва. У роботі простежується любов майстра до складної форми та рельєфу, орнаментальності та контрасту форм.
Одноріжковий наземний свічник сприймається не як ужиткова річ, а як художній твір, у якому практичне призначення підпорядковане прагненню створити враження пишності, вишуканості та декоративної величі.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького