Ангел з розведеними руками
невідомий народний майстер
Основна інформація
- ID
- С-I-1287
- Автор
- невідомий народний майстер
- Назва
- Ангел з розведеними руками
- Дата створення
- XІХ ст.
- Країна
- Україна
- Культура
- Народна
- Техніка
- різьба поліхромія
- Матеріал
- дерево
- Розміри
- 33 x 28 x 10 см (висота x ширина x глибина)
Додатково
- Вид
- скульптура
- Жанр
- релігійний
- Сюжет
- Ангел
- Провенанс
- Жидачівщина
Інформація про автора
Опис роботи
Скульптурне зображення презентує образ ангела-путті, який в українському народному мистецтві XIX ст. був органічною частиною храмового оздоблення. Ними найчастіше декорували вівтарі та іконостаси.
Фігура ангела вирізьблена у динамічній позі з розведеними руками та ледь зігнутими в колінах ногами, ніби завмерла в момент руху. За спиною проглядається маленьке крило із залишками позолоти. Повнофігурна постать зображена дещо узагальнено, без прагнення до анатомічної достовірності. Саме ця спрощеність надає образу особливої виразності та щирості. Ангел постає як посланець небес, проте його вигляд позбавлений відстороненої величності.
Виразне округле обличчя вирізьблене з особливою теплотою – великі темні очі, тонко окреслені брови, ледь підняті куточки рота утворюють вираз тихої, замріяної усмішки, характерної для ангельського образу в традиції народних майстрів. Вираз ангела сповнений внутрішньої зосередженості та доброзичливості. Ангел – не грізний вісник, а маленька дитина, що є уособленням чистоти та невинності. У трактуванні жестів, міміці обличчя та позі відчутне прагнення майстра зробити сакральне максимально близьким та зрозумілим простим людям.
Композиційне вирішення скульптури вирізняється пластичним силуетом та відсутністю складної просторової перспективи. Майстер різьбить фігуру ангела не за академічними канонами, а за внутрішнім відчуттям сакрального образу, властивим народним умільцям, які навчалися ремеслу в межах цехової чи родинної традиції без спеціальної художньої освіти. Саме ця наївність форми, поєднана зі щирістю виразу обличчя, становить головну мистецьку цінність роботи.
Фігура ангела вирізьблена у динамічній позі з розведеними руками та ледь зігнутими в колінах ногами, ніби завмерла в момент руху. За спиною проглядається маленьке крило із залишками позолоти. Повнофігурна постать зображена дещо узагальнено, без прагнення до анатомічної достовірності. Саме ця спрощеність надає образу особливої виразності та щирості. Ангел постає як посланець небес, проте його вигляд позбавлений відстороненої величності.
Виразне округле обличчя вирізьблене з особливою теплотою – великі темні очі, тонко окреслені брови, ледь підняті куточки рота утворюють вираз тихої, замріяної усмішки, характерної для ангельського образу в традиції народних майстрів. Вираз ангела сповнений внутрішньої зосередженості та доброзичливості. Ангел – не грізний вісник, а маленька дитина, що є уособленням чистоти та невинності. У трактуванні жестів, міміці обличчя та позі відчутне прагнення майстра зробити сакральне максимально близьким та зрозумілим простим людям.
Композиційне вирішення скульптури вирізняється пластичним силуетом та відсутністю складної просторової перспективи. Майстер різьбить фігуру ангела не за академічними канонами, а за внутрішнім відчуттям сакрального образу, властивим народним умільцям, які навчалися ремеслу в межах цехової чи родинної традиції без спеціальної художньої освіти. Саме ця наївність форми, поєднана зі щирістю виразу обличчя, становить головну мистецьку цінність роботи.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького