Зображення пророків Мойсея та Аарона
невідомий
Основна інформація
Додатково
Інформація про автора
Опис роботи
Живописний медальйон із двофігурною композицією, вписаний у позолочену ажурну різьблену раму, був частиною складного іконописного ансамблю.
Композиційним центром роботи є круглий медальйон із зображенням пророків Мойсея та Аарона, про що свідчать написи на розгорнутих сувоях. На блакитному тлі представлено поясні фігури святих у статичних, ледь обернених фронтальних позах, що створює враження діалогу та урочистості. Ліворуч змальовано Мойсея, якого можна впізнати за характерними ознаками святого та атрибутами в руках. Його візуальний канон формувався століттями, розділившись на східнохристиянську та західноєвропейську традиції.
В українській іконографічній традиції Мойсей часто зображався старцем з довгим волоссям та бородою, одягненим у вбрання в синьо-червоних тонах. Унікальною особливістю деяких зображень є так звані «роги» на голові Мойсея, що нагадують підняті пасма волосся, які можна спостерігати на живописному медальйоні із с. Зарайське. Ця традиція виникла через неправильний переклад Біблії латинською мовою святим Ієронімом, де давньоєврейське слово qaran – «промінь» було помилково витлумачено як «ріг». Хоча пізніше помилку виправили, зображення такого типу збереглися в західноукраїнському мистецтві. Зі середини XVII ст. вони вплинули на українську іконографію зображення пророка, де пучки трактувалися як гострі промені світла. У руці на живописному зображенні Мойсей тримає один зі своїх атрибутів — «Неопалиму купину» (палаючий кущ, у якому Мойсею вперше з’явився Господь на горі Хорив).
Праворуч представлено його брата Аарона, першого первосвященника, постать якого виділяється дорогими шатами. Святий зображений у вигляді сивобородого старця в довгій світлій туніці поверх коротшої червоної, а на голові має такого ж кольору головний убір. Колір одягу святого в християнській традиції також має символічне значення: червоний вказує на пролиту кров Христа та добровільну хресну жертву заради спасіння людства. Яскравим елементом одягу Аарона виступає квадратна пластина (хошен – наперсник суду) на грудях із 12 дорогоцінними каменями, які уособлюють племена Ізраїлю. Первосвященник носив імена свого народу на грудях, що символізувало любов і пам’ять. У руці Аарон тримає розквітлий жезл – оживлення сухої палиці символізує відродження та перемогу життя над смертю.
Колорит ікони побудований на чистих локальних кольорах: насичений червоний, синій та білий, які на блакитному тлі створюють виразний декоративний ефект. Моделювання ликів та рук лаконічне, з легким рум’янцем на щоках і м’яким графічним окресленням рис. Складки одягу передано площинно. Виразні, дещо наївні обличчя пророків надають образам щирості та безпосередності.
Медальйон оздоблено ажурним різьбленням із завитків, волют та рослинних елементів. Завдяки золоченню воно виглядає легким та святковим і добре гармоніює з живописним вирішенням зображення. Динаміка вишуканого декору врівноважує статику двох постатей та утворює цілісний ансамбль. Іконописне зображення пророків свідчить про високий рівень місцевих майстрів та засвідчує популярність і живучість давніх іконографічних традицій у народному мистецтві XVIII ст.
Композиційним центром роботи є круглий медальйон із зображенням пророків Мойсея та Аарона, про що свідчать написи на розгорнутих сувоях. На блакитному тлі представлено поясні фігури святих у статичних, ледь обернених фронтальних позах, що створює враження діалогу та урочистості. Ліворуч змальовано Мойсея, якого можна впізнати за характерними ознаками святого та атрибутами в руках. Його візуальний канон формувався століттями, розділившись на східнохристиянську та західноєвропейську традиції.
В українській іконографічній традиції Мойсей часто зображався старцем з довгим волоссям та бородою, одягненим у вбрання в синьо-червоних тонах. Унікальною особливістю деяких зображень є так звані «роги» на голові Мойсея, що нагадують підняті пасма волосся, які можна спостерігати на живописному медальйоні із с. Зарайське. Ця традиція виникла через неправильний переклад Біблії латинською мовою святим Ієронімом, де давньоєврейське слово qaran – «промінь» було помилково витлумачено як «ріг». Хоча пізніше помилку виправили, зображення такого типу збереглися в західноукраїнському мистецтві. Зі середини XVII ст. вони вплинули на українську іконографію зображення пророка, де пучки трактувалися як гострі промені світла. У руці на живописному зображенні Мойсей тримає один зі своїх атрибутів — «Неопалиму купину» (палаючий кущ, у якому Мойсею вперше з’явився Господь на горі Хорив).
Праворуч представлено його брата Аарона, першого первосвященника, постать якого виділяється дорогими шатами. Святий зображений у вигляді сивобородого старця в довгій світлій туніці поверх коротшої червоної, а на голові має такого ж кольору головний убір. Колір одягу святого в християнській традиції також має символічне значення: червоний вказує на пролиту кров Христа та добровільну хресну жертву заради спасіння людства. Яскравим елементом одягу Аарона виступає квадратна пластина (хошен – наперсник суду) на грудях із 12 дорогоцінними каменями, які уособлюють племена Ізраїлю. Первосвященник носив імена свого народу на грудях, що символізувало любов і пам’ять. У руці Аарон тримає розквітлий жезл – оживлення сухої палиці символізує відродження та перемогу життя над смертю.
Колорит ікони побудований на чистих локальних кольорах: насичений червоний, синій та білий, які на блакитному тлі створюють виразний декоративний ефект. Моделювання ликів та рук лаконічне, з легким рум’янцем на щоках і м’яким графічним окресленням рис. Складки одягу передано площинно. Виразні, дещо наївні обличчя пророків надають образам щирості та безпосередності.
Медальйон оздоблено ажурним різьбленням із завитків, волют та рослинних елементів. Завдяки золоченню воно виглядає легким та святковим і добре гармоніює з живописним вирішенням зображення. Динаміка вишуканого декору врівноважує статику двох постатей та утворює цілісний ансамбль. Іконописне зображення пророків свідчить про високий рівень місцевих майстрів та засвідчує популярність і живучість давніх іконографічних традицій у народному мистецтві XVIII ст.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького