Потрійний каскадний водоспад. Із серії «Круглі пейзажі» або «Римські пейзажі та руїни», пластина 7
Стефано делла Белла
Основна інформація
- ID
- Г-IV-919
- Автор
- Стефано делла Белла
- Назва
- Потрійний каскадний водоспад. Із серії «Круглі пейзажі» або «Римські пейзажі та руїни», пластина 7
- Дата створення
- 1646
- Країна
- Франція
- Техніка
- офорт
- Матеріал
- папір
- Розміри
- 13.5 x 13.5 см (висота x ширина)
Додатково
- Вид
- графіка
- Жанр
- пейзаж
- Сюжет
- Пейзаж
- Провенанс
- Надійшло із Львівського історичного музею, 1954
Інформація про автора
Опис роботи
Робота з серії «Круглі пейзажі», створеної художником у Парижі близько 1646 року. Серія складається з 13 гравюр. У багатьох каталогізованих описах твір фігурує як робота з серії «Римські пейзажі та руїни» («Paysages et ruines de Rome»), пластина 7. Видавцем цієї серії гравюр був Франсуа Ланґлуа (François Langlois, 1589–1647), відомий як Сіартр або Шартр (Chartres). Його вважають першим видатним видавцем епохи французького бароко.
У паризькому офорті делла Белла демонструє документальну точність у зображенні італійського краєвиду. Зарисовки апеннінських пейзажів художник робив під час навчання в Римі в 1633–1639 роках. Гравюра виконана у формі тондо, що було характерним експериментальним форматом для митця. Акцентом композиції є бурхливий каскадний водоспад, який трьома ярусами спадає крізь кам’янисте русло. Динаміка потоку передана тонкими, філігранними штрихами, що створюють відчуття руху. На передньому плані праворуч чітко виділяється контур старого сухого дерева без листя. Його темний силует контрастує зі світлим небом. Вдалині за деревом здіймається високий пагорб із хрестом. Біля його підніжжя череда корів прямує до приземкуватої будівлі, зображеної в центрі над водоспадом. За нею вдалині проглядається ще кілька аналогічних споруд. Ліворуч на скелі – руїни античної або середньовічної кам’яної вежі. Нижче, на скелястому обриві, зображені дерева та кущі, що пом’якшують суворий краєвид.
Твір демонструє віртуозне володіння автором технікою офорту. Художник використовує паралельні лінії та витончене штрихування для відтворення об’ємів і світло-тіні (к’яроскуро). Контрасти глибокої тіні на передньому плані та світлих ділянок створюють відчуття глибини простору.
У паризькому офорті делла Белла демонструє документальну точність у зображенні італійського краєвиду. Зарисовки апеннінських пейзажів художник робив під час навчання в Римі в 1633–1639 роках. Гравюра виконана у формі тондо, що було характерним експериментальним форматом для митця. Акцентом композиції є бурхливий каскадний водоспад, який трьома ярусами спадає крізь кам’янисте русло. Динаміка потоку передана тонкими, філігранними штрихами, що створюють відчуття руху. На передньому плані праворуч чітко виділяється контур старого сухого дерева без листя. Його темний силует контрастує зі світлим небом. Вдалині за деревом здіймається високий пагорб із хрестом. Біля його підніжжя череда корів прямує до приземкуватої будівлі, зображеної в центрі над водоспадом. За нею вдалині проглядається ще кілька аналогічних споруд. Ліворуч на скелі – руїни античної або середньовічної кам’яної вежі. Нижче, на скелястому обриві, зображені дерева та кущі, що пом’якшують суворий краєвид.
Твір демонструє віртуозне володіння автором технікою офорту. Художник використовує паралельні лінії та витончене штрихування для відтворення об’ємів і світло-тіні (к’яроскуро). Контрасти глибокої тіні на передньому плані та світлих ділянок створюють відчуття глибини простору.
Надписи та символи
Внизу на відбитку ліворуч: «Stefano della Bella inuent. fecit.»,праворуч: «F. L. D. Ciartres exc. Cum Privil. Regis Christ.» –[Франсуа Ланґлуа (François Langlois), відомий як Сіартр, видав за королівським привілеєм]. На підкладному картоні ліворуч під аркушем наклейка, на якій печатка Львівського історичного музею та колишній інвентарний номер гравюри чорнилом: «Г-4690/61», вище олівцем сучасний інвентарний номер збірки галереї: «№ Г-IV-919/ ЛДКГ». Позначки олівцем на підкладному картоні: ліворуч біля кута аркуша гравюри внизу – «94», праворуч – «65».
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького