Колізей. Із серії «Круглі пейзажі» або «Римські пейзажі та руїни», пластина 8
Стефано делла Белла
Основна інформація
- ID
- Г-IV-920
- Автор
- Стефано делла Белла
- Назва
- Колізей. Із серії «Круглі пейзажі» або «Римські пейзажі та руїни», пластина 8
- Дата створення
- 1646
- Країна
- Франція
- Техніка
- офорт
- Матеріал
- папір
- Розміри
- 13.5 x 13.5 см (висота x ширина)
Додатково
- Вид
- графіка
- Жанр
- архітектурний пейзаж
- Провенанс
- Надійшло із Львівського історичного музею, 1954
Інформація про автора
Опис роботи
Робота з серії «Круглі пейзажі», створеної художником у Парижі близько 1646 року. Серія складається з 13 гравюр. У багатьох каталогізованих описах твір фігурує як робота з серії «Римські пейзажі та руїни» («Paysages et ruines de Rome»), пластина 8. Видавцем цієї серії гравюр був Франсуа Ланґлуа (François Langlois, 1589–1647), відомий як Сіартр або Шартр (Chartres). Його вважають першим видатним видавцем епохи французького бароко.
Композиційною домінантою гравюри є давньоримський Колізей (амфітеатр Флавіїв), який остаточно запустів після землетрусу 1349 року й відтоді слугував джерелом будівельного матеріалу.
Художник зосереджує увагу на збереженому південному фрагменті амфітеатру з аркадою. Посередині споруди – величезна вибоїна, крізь яку видно внутрішню руйнацію. Стіни поросли дикими рослинами, що підкреслює тему невблаганного плину часу та занепаду колишньої імперської величі. У нижній частині тондо зображено череду корів, овець і буйволів на передньому плані праворуч. Пастухи переганяють велике стадо повз величну руїну. У цей період територія навколо Колізею та Римського форуму використовувалася як пасовище – її навіть називали «Campo Vaccino», тобто «Коров’яче поле».
Праворуч удалині відкривається панорамний вид на римські споруди XVII ст., які тануть у серпанку за низьким міським муром. За ним також розкинулися розлогі крони дерев.
Використовуючи дрібне штрихування та точкові акценти, художник бездоганно передає різноманітні текстури: шорсткість стародавнього травертину, м’якість вовни, легкість хмар у небі та густоту трави. Контраст між глибокими тінями всередині аркових прорізів Колізею та залитими сонцем відкритими ділянками створює відчуття тривимірного простору.
Композиційною домінантою гравюри є давньоримський Колізей (амфітеатр Флавіїв), який остаточно запустів після землетрусу 1349 року й відтоді слугував джерелом будівельного матеріалу.
Художник зосереджує увагу на збереженому південному фрагменті амфітеатру з аркадою. Посередині споруди – величезна вибоїна, крізь яку видно внутрішню руйнацію. Стіни поросли дикими рослинами, що підкреслює тему невблаганного плину часу та занепаду колишньої імперської величі. У нижній частині тондо зображено череду корів, овець і буйволів на передньому плані праворуч. Пастухи переганяють велике стадо повз величну руїну. У цей період територія навколо Колізею та Римського форуму використовувалася як пасовище – її навіть називали «Campo Vaccino», тобто «Коров’яче поле».
Праворуч удалині відкривається панорамний вид на римські споруди XVII ст., які тануть у серпанку за низьким міським муром. За ним також розкинулися розлогі крони дерев.
Використовуючи дрібне штрихування та точкові акценти, художник бездоганно передає різноманітні текстури: шорсткість стародавнього травертину, м’якість вовни, легкість хмар у небі та густоту трави. Контраст між глибокими тінями всередині аркових прорізів Колізею та залитими сонцем відкритими ділянками створює відчуття тривимірного простору.
Надписи та символи
Внизу на відбитку ліворуч: «Stef. Della Bella inuent. fecit»,праворуч: «F. L. D. Ciartres exc. cum Privil. Regis Chris» – [Франсуа Ланґлуа (François Langlois), відомий як Сіартр, видав за королівським привілеєм]. Вгорі праворуч: «8». На підкладному картоні зліва під аркушем наклейка, на якій печатка Львівського історичного музею та колишній інвентарний номер гравюри чорнилом: «Г-4690/63», вище олівцем сучасний інвентарний номер збірки галереї: «№ Г-IV-920/ ЛДКГ». Позначки олівцем на підкладному картоні: ліворуч біля кута аркуша гравюри внизу – «95», праворуч – «66».
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького