Назад

Новозавітна Трійця

невідомий

  • Новозавітна Трійця 1
  • Новозавітна Трійця 2
  • Новозавітна Трійця 1
  • Новозавітна Трійця 2
Основна інформація
ID
С-II-850
Автор
невідомий
Назва
Новозавітна Трійця
Дата створення
XVІІІ ст.
Країна
Україна
Техніка
різьба поліхромія темперний живопис
Матеріал
дерево темпера
Розміри
73 x 113 см (висота x ширина)
Інформація про автора
Автор
невідомий
Опис роботи
«Новозавітна Трійця» належить до західноєвропейських за походженням, проте глибоко вкорінених в українські традиції типів зображення Трійці. На противагу давній «Старозавітній Трійці», яка персоніфікувалася в образах ангелів біля Мамврійського дуба, тут Божество представлене в антропоморфних постатях. Бог Отець, як правило, постає в образі сивочолого старця, що символізує вічність Творця, Бог Син сидить праворуч Отця як Вселенський суддя з хрестом та ознаками страсної жертви, а Святий Дух – у вигляді голуба, що пов’язує обидві постаті. Така іконографічна схема розкриває догмат про єдність і нероздільність Трійці та акцентує на спокутній жертві Ісуса. Саме цей богословський акцент зумовив популярність іконографічного типу в бароковому мистецтві України, де розвинулась виразна євхаристична та пасійна символіка.
Живописне зображення Новозавітної Трійці із с. Раделичі вписане в круглий медальйон, обрамлений декоративним різьбленням. Образи заповнюють практично все тло ікони. Постаті об’єднані спільним ритмом ліній моделювання складок на одязі та орнаментальних елементів. Маляр не відступає від усталеного канонічного зображення сцени. На монотонному сріблястому тлі представлено дві постаті, що сидять на хмарах – Бога Отця з державою та скіпетром у світлому гіматії та хітоні, що огортають усе тіло, та праворуч від нього – Спасителя з хрестом у лівій руці і жестом благословення правої. Над ними здіймається голуб, від якого виблискують осяйні промені. Голови святих увінчують німби: круглий – у Христа, трикутний – у Творця. Поліхромія, що надає роботі виразності, побудована на контрасті відтінків червоно-коричневого та сіро-блакитного кольорів у поєднанні зі золотом, що надає твору урочистого звучання. Автор прагне анатомічної достовірності у трактуванні фігур. Рух та динаміка простежуються у моделюванні складок вбрання святих, що створюють характерну для бароко гру світла і тіні.
Народна за походженням пластична мова живопису надає іконописним образам щирості та відчутної монументальності. Дещо узагальнене трактування форм, виразність жестів і декоративність деталей свідчать про зв’язок з місцевою іконописною та різьбярською традицією Галичини. Робота об’єднала вимоги богословської достовірності з творчою свободою майстра-ремісника.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького
Посилання скопійовано