Євангеліст
невідомий
Основна інформація
- ID
- С-II-870
- Автор
- невідомий
- Назва
- Євангеліст
- Дата створення
- XVІІІ ст.
- Країна
- Україна
- Техніка
- різьба поліхромія
- Матеріал
- дерево
- Розміри
- 67 x 37 x 11.5 см (висота x ширина x глибина)
Додатково
- Вид
- скульптура
- Жанр
- релігійний
- Сюжет
- Євангеліст
Інформація про автора
Опис роботи
Рельєфне зображення євангеліста – це динамічно трактована постать, уміщена на масивній композиційній основі, що імітує хмари. Робота наслідує барокову пластику. Композиційне вирішення вертикальне з виразним діагональним рухом. Постать євангеліста виринає з хмар, що огортають нижню частину фігури. Його голова нахилена до лівого плеча, а руки зігнуті на рівні грудей. Образ святого трактований площинно, проте не розрахований на суто фронтальне сприйняття. Основою композиції є контраст майже статичного людського тіла та динамічного руху спіралеподібних клубів хмар, які не є нейтральним постаментом, – їхня пластика активно включена в загальну динаміку композиції. Образ євангеліста не замкнений у статичному фронтальному силуеті, він ніби завмер у момент руху. Об’ємні виступи частин одягу, рук, хмар, голівки херувима та драперії, що розвівається, створюють складну систему світлотіні.
Майстер не дотримується анатомічно правильного трактування фігури, тут переважає декоративно-експресивна манера. Плечі, руки та голова створюють своєрідну ламану лінію, яка наповнює образ внутрішньою напругою. Обличчя модельоване детальніше, ніж інші частини постаті. Аскетичний образ євангеліста підкреслюють виразні риси лику: високе чоло, низькі надбрівні дуги над глибоко посадовими очима, запалі щоки, виступаючі вилиці та міцно стулені вуста, обрамлені пасмами короткої бороди. Голова нахилена, а погляд спрямований донизу. Така поза має важливе психологічне значення – образ не вступає в прямий контакт із глядачем, а перебуває ніби в стані внутрішнього переживання, відстороненості та молитовної задуми. Євангеліст одягнений у довгу туніку, підперезану на поясі й пророблену широкими, неглибокими складками, що перетворюють її на самостійний пластичний елемент. Майстер у роботі застосовує контраст гладких та складчастих, покритих золотом поверхонь, які посилюють барокову театральність форми, що змінюється залежно від освітлення.
Хмари, вирізьблені в нижній частині роботи, позбавляють постать земного перебування, натомість створюючи ілюзію сакральності образу, що характерно для барокової пластики. Колористичне вирішення роботи базується на поєднанні золота та білого кольору, яке виділяється особливо виразно. Золото виконує не лише декоративну функцію, адже в релігійному мистецтві цей колір пов’язаний зі світлом, небесною сферою та урочистістю. Рельєфне зображення євангеліста – це не просто зображення святого, а театралізований образ небесної присутності, де золото стає метафорою світла, хмари – трансформацією простору, а поза та жест – уособленням духовного переживання.
Майстер не дотримується анатомічно правильного трактування фігури, тут переважає декоративно-експресивна манера. Плечі, руки та голова створюють своєрідну ламану лінію, яка наповнює образ внутрішньою напругою. Обличчя модельоване детальніше, ніж інші частини постаті. Аскетичний образ євангеліста підкреслюють виразні риси лику: високе чоло, низькі надбрівні дуги над глибоко посадовими очима, запалі щоки, виступаючі вилиці та міцно стулені вуста, обрамлені пасмами короткої бороди. Голова нахилена, а погляд спрямований донизу. Така поза має важливе психологічне значення – образ не вступає в прямий контакт із глядачем, а перебуває ніби в стані внутрішнього переживання, відстороненості та молитовної задуми. Євангеліст одягнений у довгу туніку, підперезану на поясі й пророблену широкими, неглибокими складками, що перетворюють її на самостійний пластичний елемент. Майстер у роботі застосовує контраст гладких та складчастих, покритих золотом поверхонь, які посилюють барокову театральність форми, що змінюється залежно від освітлення.
Хмари, вирізьблені в нижній частині роботи, позбавляють постать земного перебування, натомість створюючи ілюзію сакральності образу, що характерно для барокової пластики. Колористичне вирішення роботи базується на поєднанні золота та білого кольору, яке виділяється особливо виразно. Золото виконує не лише декоративну функцію, адже в релігійному мистецтві цей колір пов’язаний зі світлом, небесною сферою та урочистістю. Рельєфне зображення євангеліста – це не просто зображення святого, а театралізований образ небесної присутності, де золото стає метафорою світла, хмари – трансформацією простору, а поза та жест – уособленням духовного переживання.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького