Сатири та жінка-фавн. Із серії «Шість сюжетів із тваринами»
Стефано делла Белла
Основна інформація
- ID
- Г-IV-982
- Автор
- Стефано делла Белла
- Назва
- Сатири та жінка-фавн. Із серії «Шість сюжетів із тваринами»
- Дата створення
- бл. 1646
- Країна
- Франція
- Техніка
- офорт
- Матеріал
- папір
- Розміри
- 14.8 x 14.8 см (висота x ширина)
Додатково
- Вид
- графіка
- Жанр
- міфологічний пастораль
- Провенанс
- Надійшло із Львівського історичного музею, 1954
Інформація про автора
Опис роботи
Стефано делла Белла створив серію офортів під назвою «Шість сюжетів із тваринами» («Six sujets d'animaux») в Парижі приблизно у 1643–1648 роках. Це круглі або прямокутні композиції із зображенням тварин, пастухів, селян та міфологічних істот.
Твір виконано у формі тондо. Композиція присвячена класичному міфологічному сюжету – вакханалії – відпочинку та веселощам лісових персонажів на природі. Праворуч під тінню густих дерев відпочивають троє дорослих міфічних істот. У центрі, трохи на віддалі, напівлежить зображена в профіль жінка-фавн, яка тримає в руці бубон та з усмішкою спостерігає за танцем маленьких сатирів. Справа від неї на передньому плані сидять двоє літніх бородатих сатирів із притаманними їм зооморфними ознаками – рогами, загостреними вухами, волохатими ногами та копитами. Їхні голови прикрашають рослинні вінки. Той, що сидить ліворуч, задумливо підпер підборіддя рукою, уважно дивлячись на маленьких танцюристів. Це двоє безрогих дітей-сатирів, що танцюють, тримаючись за руки. Зліва зображений зі спини у півоберті вправо дорослий сатир, який тримає на плечах оголене путто без міфологічних ознак. Сцена розгортається на галявині густого лісу. Художник із притаманною йому ювелірною точністю штриха передає фактуру крон дерев, пишне листя та хмари на небі, що створює глибоку атмосферу єднання персонажів із дикою природою. Зліва на другому плані зображено фрагмент лісового озера.
Робота демонструє віртуозне володіння автором технікою офорта. Завдяки тонкому перехресному штрихуванню художник досягає м’яких світлотіньових переходів (к’яроскуро), об’ємності фігур та вираженої пластики рухів тіл під час танцю.
Твір виконано у формі тондо. Композиція присвячена класичному міфологічному сюжету – вакханалії – відпочинку та веселощам лісових персонажів на природі. Праворуч під тінню густих дерев відпочивають троє дорослих міфічних істот. У центрі, трохи на віддалі, напівлежить зображена в профіль жінка-фавн, яка тримає в руці бубон та з усмішкою спостерігає за танцем маленьких сатирів. Справа від неї на передньому плані сидять двоє літніх бородатих сатирів із притаманними їм зооморфними ознаками – рогами, загостреними вухами, волохатими ногами та копитами. Їхні голови прикрашають рослинні вінки. Той, що сидить ліворуч, задумливо підпер підборіддя рукою, уважно дивлячись на маленьких танцюристів. Це двоє безрогих дітей-сатирів, що танцюють, тримаючись за руки. Зліва зображений зі спини у півоберті вправо дорослий сатир, який тримає на плечах оголене путто без міфологічних ознак. Сцена розгортається на галявині густого лісу. Художник із притаманною йому ювелірною точністю штриха передає фактуру крон дерев, пишне листя та хмари на небі, що створює глибоку атмосферу єднання персонажів із дикою природою. Зліва на другому плані зображено фрагмент лісового озера.
Робота демонструє віртуозне володіння автором технікою офорта. Завдяки тонкому перехресному штрихуванню художник досягає м’яких світлотіньових переходів (к’яроскуро), об’ємності фігур та вираженої пластики рухів тіл під час танцю.
Надписи та символи
Внизу ліворуч на аркуші під зображенням слабо прочитується вигравійований авторський підпис: «...Bella. In...f...». На аркуші під відбитком олівцем: «2584». На підкладному картоні олівцем позначено інвентарний номер галереї: «Г-IV-982», а також інші номери: «102», «59».
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького