Дві голівки ангелів
невідомий
Основна інформація
Додатково
- Вид
- скульптура 3D
- Жанр
- релігійний
- Сюжет
- Херувим
- Провенанс
- Музей Яна ІІІ Собеського у Львові
Інформація про автора
Опис роботи
Скульптурне зображення голівок ангелів, різьблене з цільного шматка дерева, є парною композицією, об’єднаною в одне художнє ціле. Такий образ був поширений у декоративному убранстві вівтарів чи іконостасів. Парні фігури херувимів розташовувалися у верхніх зонах на обрамленні ікон, фронтонах та декоративних рамах, символізуючи небесну присутність. Зображення безтілесних істот – традиційне рішення образу херувима як чистого духу в європейському та українському бароковому мистецтві.
Голівки розташовані впритул одна до одної і ледь розвернуті. Херувими торкаються щоками, що створює відчуття інтимності та ніжності. Образи об’єднують розкинуті в різні боки крила, які утворюють спільну основу. Вони розгортаються з центру, ніби формуючи єдину суцільну горизонталь, і візуально врівноважують композицію, задаючи певний ритм. Попри композиційну симетрію, лики херувимів виразно індивідуальні. Один ангел розвернутий у профіль, його погляд спрямований вниз, повіки напівопущені, а вуста тендітно стулені, ніби у ніжному поцілунку чи в тихій молитві. Його вираз спокійний та зосереджений. Інший емоційний стан передає голівка, розвернута фронтально до глядача. Брови цього херувима дещо зведені, погляд спрямований вниз і вбік, а рот привідкритий із опущеними куточками, що надає обличчю зворушливого, дитячого й сумного вигляду. Ці психологічно різні образи додають парі живого звучання, що характерно для барокової інтерпретації. Риси обличчя ангелів узагальнені, з пухкими щоками, високим відкритим чолом і м’яко змодельованими повіками.
Лики розписані тоном світлої тілесної карнації, у якій поєдналися розбілені ніжно-рожеві відтінки. Рум’янець на щоках і червоні вуста надають обличчям людської теплоти. Брови та контур очей пророблені коричневою фарбою, що контрастує зі світлою шкірою. Крила м’яко змодельовані ритмічними, хвилеподібними візерунками, які імітують пір’я, та вкриті позолотою. Холодна рожева карнація ликів і тепле золото створюють характерний для барокових творів декоративний контраст.
Пластичне вирішення голівок ангелів, типологія образів та колористичний лад твору притаманні традиціям барокової, частково рококової скульптури, що побутувала в Галичині у XVIII ст. Подібний різьблений декор був вельми поширеним у храмах. Місцеві майстри, переймаючи західноєвропейські зразки, гармонійно поєднували сакральну символіку з живою людською емоційністю.
Голівки розташовані впритул одна до одної і ледь розвернуті. Херувими торкаються щоками, що створює відчуття інтимності та ніжності. Образи об’єднують розкинуті в різні боки крила, які утворюють спільну основу. Вони розгортаються з центру, ніби формуючи єдину суцільну горизонталь, і візуально врівноважують композицію, задаючи певний ритм. Попри композиційну симетрію, лики херувимів виразно індивідуальні. Один ангел розвернутий у профіль, його погляд спрямований вниз, повіки напівопущені, а вуста тендітно стулені, ніби у ніжному поцілунку чи в тихій молитві. Його вираз спокійний та зосереджений. Інший емоційний стан передає голівка, розвернута фронтально до глядача. Брови цього херувима дещо зведені, погляд спрямований вниз і вбік, а рот привідкритий із опущеними куточками, що надає обличчю зворушливого, дитячого й сумного вигляду. Ці психологічно різні образи додають парі живого звучання, що характерно для барокової інтерпретації. Риси обличчя ангелів узагальнені, з пухкими щоками, високим відкритим чолом і м’яко змодельованими повіками.
Лики розписані тоном світлої тілесної карнації, у якій поєдналися розбілені ніжно-рожеві відтінки. Рум’янець на щоках і червоні вуста надають обличчям людської теплоти. Брови та контур очей пророблені коричневою фарбою, що контрастує зі світлою шкірою. Крила м’яко змодельовані ритмічними, хвилеподібними візерунками, які імітують пір’я, та вкриті позолотою. Холодна рожева карнація ликів і тепле золото створюють характерний для барокових творів декоративний контраст.
Пластичне вирішення голівок ангелів, типологія образів та колористичний лад твору притаманні традиціям барокової, частково рококової скульптури, що побутувала в Галичині у XVIII ст. Подібний різьблений декор був вельми поширеним у храмах. Місцеві майстри, переймаючи західноєвропейські зразки, гармонійно поєднували сакральну символіку з живою людською емоційністю.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького