Голівка ангела
невідомий
Основна інформація
Додатково
- Вид
- скульптура 3D
- Жанр
- релігійний
- Сюжет
- Херувим
- Провенанс
- с. Паликорови, Бродівський р-н, Львівська обл.
Інформація про автора
Опис роботи
Різьблене дерев’яне зображення голівки ангела, ймовірно, слугувало доповненням до декоративного оздоблення храмового інтер’єру або вівтарної чи іконостасної композиції. Херувим – поширений образ в європейській сакральній пластиці з доби Відродження і досить популярний мотив у період бароко. Херувим у християнській традиції – це ангельська істота вищого чину. Проте в бароковому мистецтві образ трансформувався: замість грізних шестикрилих вогняних серафимів і херувимів зі Святого Письма з’являється ангельська голівка з маленькими крилами. Вона уособлює дитяче обличчя без тіла, що символізує присутність небесного світу, чистоту та славослів’я.
Голівка ангела подана у легкому розвороті до лівого плеча, з ледь помітним нахилом, що створює відчуття руху й водночас завмирання. Від шиї симетрично розходяться два крила, утворюючи горизонтальну вісь композиції, що розраховано на огляд образу знизу та спереду. Округла форма голови з високим відкритим чолом властива для барокових образів херувимів. Об’єми м’які з акцентом на щоках та підборідді. Волосся, що обрамлює голову, вирішене не деталізованими пасмами, а узагальненою масою, проробленою незначними ритованими лініями. Риси обличчя херувима лагідні та споглядальні. Дещо опущені повіки створюють враження зосередженості й тихої молитовної задуми. Кирпатий ніс та вуста моделюються м’яко, без різких переходів. Відсторонений погляд надає образу камерності та глибокої духовності. Крила херувима трактовані віялоподібними групами з виразною стилізацією, що вказує на вплив пізньобарокового орнаменту, де крило нерідко стає самостійним декоративним елементом. Перехід від шиї до крил створює своєрідний художній вузол, який поєднує окремі частини в єдину структуру, – цей прийом притаманний вмілим майстрам. Голівка ангела є виразним зразком барокової сакральної різьби, де об’єдналися традиції західноєвропейського мистецтва з місцевою самобутністю.
Голівка ангела подана у легкому розвороті до лівого плеча, з ледь помітним нахилом, що створює відчуття руху й водночас завмирання. Від шиї симетрично розходяться два крила, утворюючи горизонтальну вісь композиції, що розраховано на огляд образу знизу та спереду. Округла форма голови з високим відкритим чолом властива для барокових образів херувимів. Об’єми м’які з акцентом на щоках та підборідді. Волосся, що обрамлює голову, вирішене не деталізованими пасмами, а узагальненою масою, проробленою незначними ритованими лініями. Риси обличчя херувима лагідні та споглядальні. Дещо опущені повіки створюють враження зосередженості й тихої молитовної задуми. Кирпатий ніс та вуста моделюються м’яко, без різких переходів. Відсторонений погляд надає образу камерності та глибокої духовності. Крила херувима трактовані віялоподібними групами з виразною стилізацією, що вказує на вплив пізньобарокового орнаменту, де крило нерідко стає самостійним декоративним елементом. Перехід від шиї до крил створює своєрідний художній вузол, який поєднує окремі частини в єдину структуру, – цей прийом притаманний вмілим майстрам. Голівка ангела є виразним зразком барокової сакральної різьби, де об’єдналися традиції західноєвропейського мистецтва з місцевою самобутністю.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького