Голівка ангела
невідомий
Основна інформація
Додатково
- Вид
- скульптура 3D
- Жанр
- релігійний
- Сюжет
- Херувим
- Провенанс
- с. Гусаків, Мостиський р-н, Львівська обл.
Інформація про автора
Опис роботи
Різьблене дерев’яне зображення голівки ангела, ймовірно, слугувало доповненням до декоративного оздоблення храмового інтер’єру або вівтарної чи іконостасної композиції. Херувим – поширений образ в європейській сакральній пластиці з доби Відродження і досить популярний мотив у період бароко. Головний елемент твору – це дитяче обличчя, позбавлене тіла й обрамлене парою крил. Такі фігури символізували присутність небесних сил у літургійному просторі. Їхні золоті крила в інтер’єрах сакральних споруд уособлюють невидиму присутність Бога серед людей.
Вирізана із суцільного масиву деревини округла голівка херувима з короткою шиєю переходить у розгорнуті крила. Така композиційна побудова розрахована на сприйняття знизу та спереду. Голова ангела злегка припіднята та розвернута до правого крила, завдяки чому виникає жива, майже грайлива динаміка. Одне крило помітно розгорнуте, його край завершується великими, рельєфно проробленими пір’їнами. Округле, м’яко змодельоване обличчя херувима є повнощоким, з опуклим відкритим чолом. Ніс кирпатий, з плавно окресленим заокругленим кінчиком. Очі мигдалеподібні, з важкими повіками і піднятим поглядом, що надає образу мрійливої споглядальності. Ледь піднята лінія рота створює ефект легкої, умиротвореної посмішки. Така м’якість обличчя характерна для барокового трактування дитячої краси. Об’ємне волосся обрамлює ангельський лик плавними, динамічними хвилями, що спадають до скронь. Над чолом проглядаються гладкі ритовані завитки, а з боків їх завершують пишні локони. Різьблення надає зачісці рельєфності та виразної світлотіньової гри. Моделювання пір’я на крилах виконано рядами: короткі ритмічні пера переходять у видовжені махові. Вони вирізьблені глибшим рельєфом, ніж обличчя, тому виділяються виразними тінями.
Образ херувима у сакральному мистецтві символізує небесних істот, що оточують Божий престол. У бароковій естетиці він уособлює світло, радість і тріумф віри. Українське різьбярство XVII–XVIII ст., особливо Галичини та Львівщини, виробило власну інтерпретацію цих образів. Вони гармонійно поєднують західноєвропейську пластичність із місцевою самобутністю.
Вирізана із суцільного масиву деревини округла голівка херувима з короткою шиєю переходить у розгорнуті крила. Така композиційна побудова розрахована на сприйняття знизу та спереду. Голова ангела злегка припіднята та розвернута до правого крила, завдяки чому виникає жива, майже грайлива динаміка. Одне крило помітно розгорнуте, його край завершується великими, рельєфно проробленими пір’їнами. Округле, м’яко змодельоване обличчя херувима є повнощоким, з опуклим відкритим чолом. Ніс кирпатий, з плавно окресленим заокругленим кінчиком. Очі мигдалеподібні, з важкими повіками і піднятим поглядом, що надає образу мрійливої споглядальності. Ледь піднята лінія рота створює ефект легкої, умиротвореної посмішки. Така м’якість обличчя характерна для барокового трактування дитячої краси. Об’ємне волосся обрамлює ангельський лик плавними, динамічними хвилями, що спадають до скронь. Над чолом проглядаються гладкі ритовані завитки, а з боків їх завершують пишні локони. Різьблення надає зачісці рельєфності та виразної світлотіньової гри. Моделювання пір’я на крилах виконано рядами: короткі ритмічні пера переходять у видовжені махові. Вони вирізьблені глибшим рельєфом, ніж обличчя, тому виділяються виразними тінями.
Образ херувима у сакральному мистецтві символізує небесних істот, що оточують Божий престол. У бароковій естетиці він уособлює світло, радість і тріумф віри. Українське різьбярство XVII–XVIII ст., особливо Галичини та Львівщини, виробило власну інтерпретацію цих образів. Вони гармонійно поєднують західноєвропейську пластичність із місцевою самобутністю.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького