Назад

Голівка ангела

невідомий

Основна інформація
ID
С-I-1610
Автор
невідомий
Назва
Голівка ангела
Дата створення
XVІІІ ст.
Країна
Україна
Техніка
різьба поліхромія позолота
Матеріал
дерево
Розміри
17 x 25 x 14 см (висота x ширина x глибина)
Інформація про автора
Автор
невідомий
Опис роботи
Різьблене дерев’яне зображення голівки ангела, ймовірно, слугувало доповненням до декоративного оздоблення вівтарної композиції чи храмового інтер’єру костелу в с. Чишки. Херувим – поширений образ в європейській сакральній пластиці з доби Відродження і досить популярний мотив у період бароко. Цей іконографічний тип представляє дитяче обличчя без тіла, обрамлене парою крил, яке іноді розміщували на хмарках. Такі зображення символізували присутність небесних сил у літургійному просторі. Херувими у Святому Письмі виступають як охоронці Божественної величі, а їхні золоті крила в інтер’єрах сакральних споруд уособлюють невидиму присутність Бога серед людей. У церковній традиції вважалося, що очі херувимів нагадують про божественну премудрість, яка бачить усе, від чого ніщо не може бути прихованим.
Роботу характеризує майже кулеподібна голівка ангела з виразним повним овалом дитячого обличчя. М’яка пластика виражена мінімальною кількістю площин, що було притаманно бароковому ідеалу дитячої краси. Херувим уміщений на маленькі стилізовані крила, які пророблені пластичними лініями контуру. Голова різко повернута до правого крила, що в поєднанні з діагональною композицією крил створює ілюзію лету. Маленькі мигдалеподібні очі з важкими приспущеними повіками, підкресленими дугою, створюють ефект споглядання. Образ доповнюють ледь позначені брови на високому відкритому чолі, плавна лінія якого переходить у кирпатий носик, невеликий рот із напіврозкритими губами, а також округлі щоки із залишками рожевого рум’янцю та світлої карнації. М’яке різьблення волосся трактоване площинно, без дрібної деталізації. Попри значну втрату поліхромії, образ херувима зберігає зворушливу виразність. Ледь прикриті очі та м’яка лінія обличчя створюють відчуття тиші, заглибленості й водночас легкої меланхолії.
Схожі зображення були затребувані в західноукраїнських регіонах у XVII–XVIII ст., де поєдналися традиції латинського бароко з місцевими тенденціями. Голівки херувимів прикрашали вівтарі римо-католицьких і греко-католицьких храмів, іконостаси, кіоти та проповідниці. Представлений твір є характерним зразком декоративної сакральної пластики доби бароко. Висока художня якість, частково збережена поліхромія та золочення свідчать про роботу професійної майстерні.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького
Посилання скопійовано