Назад

Кулон із ланцюжком

Ярослава Музика

  • Кулон із ланцюжком 2
  • Кулон із ланцюжком 3
Основна інформація
ID
ФМз-Рз-285
Автор
Ярослава Музика
Назва
Кулон із ланцюжком
Країна
Україна
Культура
Східна Європа
Техніка
емаль
Матеріал
мідь емаль
Розміри (висота x ширина, см)
6.5 x 3.7
Додатково
Інформація про автора
Автор
Ярослава Музика
Роки життя
1894–1973
Країна
Австро-Угорська імперія, УРСР, тепер Україна
Біографія
Ярослава Музика (Стефанович) народилася в містечку Залізцях на Тернопільщині 10 січня 1894 р. Померла 24 листопада 1973 р. у Львові. Це мисткиня різнобічних вподобань і таланту. Вона зверталася до графіки – ліногравюри, деревориту, сухої голки, монотипії; живопису – олії, темпери, гуаші, енкаустики; мозаїки й емалі, малюнків на склі, видряпування на золотій чи срібній фользі, батіка, тиснення по шкірі, карбування на металі. Навчалася рисунку і живопису у Вільній академії Л. Підгородецького у Львові, в Академії А. Лота в Парижі. У 1928 році стажувалася як реставратор у Центральній Державній реставраційній майстерні І. Грабаря в Москві. Працювала в Національному музеї в реставраційній майстерні. Ярослава Музика була однією із засновників української громадської мистецької організації Асоціації незалежних українських митців (АНУМ), що діяла у Львові 1931–1939 рр. Художниця засвоїла нелегку техніку випалення емалевих виробів, відвідуючи заняття Марії Дольницької, які вона проводила у Львові у 1937 р. Крім цього, самостійно навчалася за французькими і німецькими посібниками з емальєрства. Мисткиня працювала в техніці насипної (живописної, розписної) та перегородчастої емалей. Улюбленими темами її емалевих робіт були гуцульська демонологія, поганська міфологія, вірування давніх слов’ян, за творчістю Т. Г. Шевченка, зображення тварин, жіночих портретів.
Опис роботи
Жіноча прикраса – кулон. Геометрична фігура у вигляді овалу із загостреним верхнім кінцем. По краях чорна емаль, у центрі різнокольорові плями – зелені, жовті, рожеві, сині, червоні.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького