Колекція

Повість про Ґендзі. Глава 22

Утагава Кунісада

  • Повість про Ґендзі. Глава 22 2
Основна інформація
ID
Г-IV-1132
Автор
Утагава Кунісада
Назва
Повість про Ґендзі. Глава 22
Дата створення
1841–1844
Країна
Японія
Техніка
кольоровий дереворит тиснення
Матеріал
папір туш
Розміри (висота x ширина, см)
23 x 34
Інформація про автора
Автор
Утагава Кунісада
Роки життя
1786–1865
Країна
Японія
Біографія
Утагава Кунісада (1786–1865), також відомий як Тойокуні III, був найвідомішим, плідним і успішним японським художником XIX-го століття, який працював у жанрі укійо-е («картина плинного світу»). Був представником школи ксилографії Утагава, а пізніше – її очільником. Практично з першого дня свого творчого шляху і до самої смерті Кунісада був законодавцем мод в японській ксилографії. Відомий своїми серіями театральної гравюри, видів міста Едо і бідзінга (зображення красунь). Дванадцять робіт Утагави Кунісади зі збірки Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького є частиною серії з 54 друків, що зображують сцени з розділів твору письменниці Мурасакі Сікібу «Повість про Ґендзі», що вважається одним із найбільших творів японської літератури. Придворне життя та подорожі принца Ґендзі, представлене з дивовижною увагою до деталей, включаючи розкішний одяг та архітектурні композиції. Зображення зроблені з використанням дуже тонких ліній, стриманих кольорів синього, червоного та коричневого різних відтінків. Роботи об’єднані однаковим естампом у правому верхньому куті, написані скорописом сосьо (трав’яне письмо), а також орнаментальною рамкою з емблемами Ґендзі, що повторюється на кожній із робіт. Таке поєднання було характерно для книжкової гравюри.
Опис роботи
На терасі будинку сидить чоловік «in face» і спостерігає за дитиною, що сидить навпроти нього, спиною до глядача. Перед ними стоять дитячі забавки. За терасою зліва стоїть жінка; інша жінка з мечем у руках сидить позаду тераси праворуч. Усі одягнені у традиційний одяг. Тераса оточена садом з кам’яним ліхтарем.
Надписи та символи
Вгорі справа в картуші каліграфічний напис із порядковим номером «22». Внизу справа підпис автора, штампи цензорів, серед яких Мера Таітіро, і видавництва.