Назва Умбрійської школи походить від регіону Умбрія, центром якої було місто Перуджа. Майстри цієї школи наприкінці XIV – початку XV століть працювали в традиціях пізньоготичного італійського мистецтва. З другої половини XV століття в роботах майстрів школи стали переважати принципи раннього Ренесансу. Найбільш відомими й значними представниками Умбрійської школи в мистецтві Ренесансу є: Рафаель Санті, П’єтро Перуджіно, Бернардіно Пінтуріккіо, Ло Спанья, Федеріко Бароччі, Антоніо Альберті, Тімотео Вітті, Беноццо Ґоццолі, Джованні Бокатті, Джентіле да Фабріано, Фьоренцо ді Лоренцо, Франческо Меланціо, Мелоццо да Форлі. Мистецтво Умбрії було декоративним, ошатним, ліричним, мрійливим і глибоко релігійним. На відміну від мистецтва Тоскани, головну роль у ньому відіграє колорит. На полотні серед квітів на низькому кам’яному троні сидить Марія з дитям на колінах, повернута у три чверті вліво. З-під коричнево-зеленого плаща з яскраво-зеленою підкладкою видно її золотисту сукню. Зліва зображена повернена вправо свята Катерина, яка в одній руці тримає колесо, а іншою тримає за руку Христа. Постать святої пропорційно менша від постатей Марії та Ісуса. Свята Катерина повністю одягнена в золоті шати, практично зливається з фоном полотна.